Фото: kyiv.npu.gov.ua
Згідно з українським законодавством, сирота має право на житло в будь-якому віці і позачергово, але на практиці не всім, хто залишаючи без батьківського піклування, вдається домогтися квадратних метрів.
Сирота Тарас Врублевський отримав житло після скандалу – після інтернату належне за законом житло не отримав, і сам побудував собі халупу. ЖЕК розпорядився знести споруду, але сусіди відстояли сирітське житло і змусили мерію виділити Врублевському квадратні метри.
Новий будинок виявився не набагато кращий, ніж старий, ще й з боргом за комунальні послуги в 10 тис. грн. Приватизувати житло Врублевському поки не дають, та й в сусідній кімнаті живе інший чоловік – теж сирота.
Врублевський скаржиться на протяг з вікон і планує зробити зі своєї кімнати окремий вихід, щоб не ходити через кімнату сусіда. За його словами, в квартирі є все, крім шафи, дружини і дітей.
Разом з тим, у сироти Оксани Пархоменко – четверо дітей, а свого житла немає.
Сім'я знімає дві кімнати і вузький коридор – на це йде більше половини зарплати. З інтернату Оксану випустили, але не сказали, куди їй після цього йти.
"Перший рік був жахливий. Як взагалі перебувати в суспільстві? Мені було дуже важко", – розповіла сирота.
Поки Пароменко вчилася, вона жила в гуртожитку, а потім перебралася до чоловіка, але той вигнав її з дому. Тепер Оксана оббиває пороги столичної мерії, а мрію про квартиру малює на папері.
Її молодша дочка Настя мріє про сестричку. Якщо квартирне питання вирішиться, дитину візьмуть з дитбудинку.
Однак статистика невтішна – якщо в 2013 році сиротам виділили понад тисячу квартир, то в 2014 році сироти отримали 543 квартири, а в 2015 році – всього 441.
Офіційно сироти повинні отримувати житло позачергово, тобто бути першими в списку. Разом з тим, налічується 26 тис. 671 сирота:
- 16-18 років – 5250 осіб;
- 18-23 років – 15 тис. 708 осіб;
- 23-35 років – 5309 осіб;
- від 35 років років – 404 особи.
Чи виділяти сиротам квадратні метри, повинні вирішувати чиновники "на місцях".
"Коли на той чи інший регіон взагалі не дали житла, вони дещо опускаються в рейтингу", – розповів директор департаменту захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики України Руслан Ковбаса.
Волонтер Альянсу "Україна без сиріт" Людмила Музика – матір 11 прийомних дітей. Роками вона боролася за квадратні метри для інших сиріт.
"Приходжу, а начальник каже – ви не в свій час, і ви не записані в черзі. Я кажу – добре, у вас поганий настрій, я прийду завтра. А він каже, що у нього і завтра буде поганий настрій", – повідомила волонтер.
Наполегливість принесла свої плоди – завдяки Музиці близько п'ятисот сиріт отримали житло. Близнята Наташа та Ілона – в їх числі.
"Потрібно, щоб була людина, яка тебе буде курирувати, розповість, куди йти і що робити. Сам не доб'єшся – це точно", – розповіла Ілона.
Квартиру сироти чекали всього рік. Їх секрет успіху в тому, щоб не дати чиновникам забути про себе ні на день.
"Треба йти, просити, щоб весь час нагадувати, що ми такі є, що нам потрібна допомога", – пояснила Наталя.
Квартирне питання цих сестер вирішене, хоча це, швидше, виняток. Багатотисячна армія сиріт роками чекає гарантованого законом житла, і, найчастіше, ніяк не дочекається.