Фото з архіву "Сегодня"
Тиждень, що минає, подарував надію на вирішення проблем, які зависали місяцями, а то й роками. Якщо вони дійсно вирішаться, десятки тисяч українських військових опиняться вдома, а мільйони наших співвітчизників зможуть їздити в Європу, не вистоюючи черги в посольствах.
КІНЕЦЬ ВІДСТРОЧЕННЯМ? Дійсно, найбільш довгограюча з наявних проблем — це безвізовий режим з Євросоюзом. Колись вона здавалася дуже актуальною, зараз через курс та економічну ситуацію в цілому вже такою багатьом не здається, але факт залишається фактом: вже більше 10 років Україна чекає відкриття Європи для себе. За цей час змінилися два президента, курс євро зріс у чотири рази, але проблема залишалася невирішеною.
І от цього тижня МЗС оголосило, що рішення по безвізу буде ухвалено навесні, а влітку українці нарешті ним скористаються. Звичайно, цим заявам вірити складно, оскільки досвід називання термінів рішення щодо скасування шенгену у чиновників дуже великий. Але цього разу інформацію підтвердили і неофіційні джерела в Брюсселі, які помиляються набагато рідше, ніж офіційні. За їхніми даними, Європарламент проголосує українське питання в травні-червні. І це означає, що не пізніше серпня безвіз таки запрацює.
КІНЕЦЬ БЕЗСТРОКОВИМ КОНТРАКТАМ. Ще одна проблема, яку не могли вирішити роками, — звільнення військовослужбовців, які мали безстрокові контракти. Ці контракти підписували ще навесні 2014 року, до оголошення антитерористичної операції і в її перші місяці. Потім парламент прийняв закон, що регулює підписання контрактів з певним терміном дії (рік для мобілізованих, 3-5 років для добровольців), але старі угоди продовжили діяти. І тільки днями Міноборони оголосило, що "вічні" контракти навесні закінчаться. А це — десята частина всього особового складу. Солдатам, які відслужили три роки, дозволять перейти на стандартні контракти, або демобілізуватися.
У керівництві Збройних сил підозрюють, що деякі можуть вибрати другий варіант. Тому Генштаб відразу вирішив підстрахуватися. Приховані резерви знайшли у вигляді випускників вузів, які проходили військову кафедру, але не служили в армії, а відразу ставали офіцерами запасу.
Щоправда, призивати їх будуть фактично не як офіцерів, а як звичайних солдатів строкової служби — на півтора року. І так само, як "строковиків", їх не будуть відправляти в зону боїв. За винятком тих, хто після перепідготовки добровільно погодиться підписати контракти. Як заявляє Міноборони, призов цієї категорії військовозобов'язаних почнеться в лютому, а підпадуть під нього офіцери запасу, яким до цього моменту буде менше 43 років.
КІНЕЦЬ ПЕРЕГОВОРАМ? Додому незабаром можуть потрапити і 48 осіб, що знаходяться в полоні у сепаратистів. У середу СБУ заявила про бажання влади обміняти їх на 228 прихильників так званих "ДНР/ЛНР", затриманих українськими силовиками.
Це найбільш кардинальна пропозиція, яку коли-небудь робив Київ. Всю другу половину минулого року переговори про обмін полоненими були безрезультатними, оскільки сепаратисти погоджувалися змінювати тільки всіх на всіх, а українська влада на такий обмін була не згодна.
Днями Надія Савченко опублікувала списки для обміну. Списки, як з'ясувалося, були застарілими і частково взагалі неправильними, однак їх публікація свою роль зіграла — тепер вже масштабний обмін запропонувала українська сторона. І тепер є підстави вважати, що обмін відбудеться. Але є і вкрай негативна сторона її вчинку — тепер родичів людей, які потрапили до списку, можуть почати шантажувати аферисти.
КІНЕЦЬ "ПЛАТИНУМУ". Вчора в Україні ще на один банк стало менше. НБУ оголосив неплатоспроможним "Платинум банк", що входив у першу двадцятку. Причина — власники не змогли виконати останні вимоги Нацбанку щодо докапіталізації. Втім, "Платинум" давно знаходився в числі підозрілих банків. Після того як у 2013 році його купили у іноземців вітчизняні бізнесмени, "Платинум" вів ризиковані ігри, проводячи масове споживче кредитування та завищуючи ставки за депозитами, кажуть експерти. Однак через високу інфляцію останніх років йому вдавалося зводити кінці з кінцями. Але вимоги НБУ, введені в 2016 році, він вже не зміг потягнути.
Кінець "Платинуму" став ще одним фактором ризику для фінансового ринку країни після націоналізації "ПриватБанку". Мають відбутися виплати вкладникам (передбачається, що йдеться про 200 тисяч осіб, які отримають 4 млрд гривень).
Радує в цій ситуації тільки одне: якщо виходити з офіційних даних Нацбанку, "Платинум" повинен стати останньою жертвою серед великих гравців фінансового ринку. Всі решта банки першої двадцятки виконали нові нормативи і в групі ризику не знаходяться. А значить, потрясіння в банківській сфері на зразок тих, які були в останні тижні, повинні закінчитися.
НЕСКІНЧЕННА БИТВА. Де зараз трясе, так це у сфері охорони здоров'я. Там з перших днів нового року йде протистояння між ведучим кардіохірургом України Борисом Тодуровим і тимчасовою керівницею МОЗ Уляною Супрун. Тодуров звинувачує керівництво міністерства в тому, що воно провалило закупівлі препаратів за державною програмою лікування серцево-судинних захворювань. Причому, за його словами, бездіяльність МОЗ коштувала країні десятки тисяч неспасенних життів.
МОЗ, звичайно, всі звинувачення заперечує. Там визнають, що програма була провалена в 2015 році, тобто ще за керівництва грузинського легіонера Олександра Квіташвілі, але в 2016 році вона виконувалася. І в нинішньому році теж буде виконуватися, оскільки вже підписано і почав діяти контракт із зарубіжною фірмою-посередником, яка, на думку Супрун, повинна позбавити міністерство від корупції при держзакупівлях.
Обидві сторони досить переконливі у своїй аргументації, тому і у Тодурова, і у Супрун знайшлася велика кількість прихильників, які розгорнули в "Фейсбуці" справжні бойові дії. Але для пересічних громадян це не небезпечно — головне, щоб при вході в кабінет лікаря нас не питали: "Ви за Тодурова чи за Супрун?".