Представники т.зв. "ДНР" після засідання Контактної групи. Фото: AFP
У Мінську сьогодні відбулося засідання Тристоронньої контактної групи з питання врегулювання конфлікту на Донбасі. Представники Росії, України, ОБСЄ і так званих "ДНР/ЛНР" знову обговорили питання обміну військовополоненими, а також підняли питання загрози "екологічної катастрофи" на Донбасі. У підсумках засідання Контактної групи розібрався "Сегодня.ua".
Вирішили, де проводити розмінування і знову зажадали доступ на всі території Донбасу
Сьогодні Контактна група заслухала доповіді підгруп, у тому числі підгрупи з безпеки, й ознайомилася зі звітами ОБСЄ. У контактну групу входять другий президент України Леонід Кучма, представник Росії Азамат Кульмухаметов, спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік.
Крім того, як повідомляє джерело "Сегодня.ua", у засіданні взяв участь "представник окремих територій Донецької та Луганської областей", "голова народної ради" самопроголошеної "ДНР" Денис Пушилін.
Як повідомила прес-секретар Леоніда Кучми, який представляє Україну на переговорах, Дарка Оліфер, учасники зустрічі погодили, на яких ділянках уздовж лінії зіткнення буде в першу чергу проведено розмінування. Про те, коли саме будуть проводити розмінування, поки невідомо, при цьому в першу чергу розмінують важливі для інфраструктури об'єкти.
Також на Тристоронній контактній групі знову озвучили вимоги – представники спеціальних моніторингів місій ОБСЄ повинні отримати доступ до всієї території Донбасу, в тому числі і до непідконтрольної Україні частини українсько-російського кордону.
До слова, напередодні зустрічі Леонід Кучма заявив, що Мінські угоди в цьому році виконані не будуть. "Наша робота в рамках (Тристоронньої контактної групи – ред.) Мінського процесу йде непросто: це і проблеми безпеки, і робота політичної підгрупи. І поки що в мене немає підстав говорити, що Мінські угоди будуть виконані цього року. Але є пункт домовленостей , які можна реалізувати ще до кінця 2015 рік", – сказав Кучма.
Проте, як зазначила Оліфер, остаточне рішення, чи будуть продовжені угоди, приймуть під час переговорів у форматі Нормандської четвірки.
До слова, на днях уповноважений з питань України при Міністерстві закордонних справ Німеччини Йоханнес Реґенбрехт заявив, що країни "нормандської четвірки" можуть найближчим часом виступити із заявою про продовження термінів виконання Мінських угод.
Домовляються про обмін полоненими
Українська сторона в Мінську наполягає: напередодні Різдва і Нового року пріоритетом повинен стати обмін заручниками. З цією метою на засіданні Тристоронньої контактної групи, яке пройде 22 грудня, будуть заслухані спеціальні доповіді представників гуманітарної підгрупи.
Леонід Кучма впевнений, обмінятися полоненими можна до кінця 2015 року. "Я закликаю представників окремих районів Донецької та Луганської областей активізувати процес обміну заручниками, в першу чергу, звільнити тяжкопоранених людей, яким вкрай потрібна медична допомога", – сказав Кучма, додавши, що українська сторона робила і продовжує робити все можливе і необхідне для виконання цього пункту угоди.
Як повідомив на своїй сторінці в соцмережі уповноважений президента з питання врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко, в полоні бойовиків перебувають 140 військових і цивільних осіб (разом). "При цьому ми маємо інформацію про місцезнаходження близько 50 заручників, інших потрібно шукати – і це також вимагає більш активної позиції Червоного Хреста та ОБСЄ, а не тільки констатація факту, що їх не допускають і чергового занепокоєння (я вже ненавиджу це слово!)" , – пише нардеп.
З 50 заручників як мінімум половина мають хвороби, зазначає Геращенко і додає: "Бойовики продовжують свій шантаж: вимагають амністії та звільнення справжніх злочинців. Наведу один приклад: у цих їхніх списках, наприклад, є вбивця, засуджений ще 11 років тому! Ось яке він має відношення до Мінських угод і як можна вимагати його звільнення".
Загроза екологічної катастрофи
За інформацією Ірини Геращенко, в Мінську також обговорили загрозу екологічної катастрофи, яка може виникнути на Донбасі в результаті затоплення шахт.
"Звільнення заручників, ситуація безпеки, розмінування, екологічна катастрофа, яка може виникнути через затоплені шахти на окупованих територіях – теми сьогоднішніх зустрічей", – написала Ірина Геращенко.
До слова, президент Порошенко, виступаючи на Міжнародній кліматичній конференції в Парижі в минулий понеділок, заявив: "Одним з ризиків гібридної війни є ризик екологічної катастрофи на українському Донбасі". Глава держави зазначив, що дії бойовиків, яких підтримує Росія, призводять до забруднення питної води, знищення флори і фауни.
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко підтвердила, що небезпека екологічної катастрофи на Донбасі дійсно є.
"До екологічних наслідків військових дій на Сході України відносяться: знищення цінних природних заповідних територій; забруднення навколишнього середовища в результаті руйнування промислових екологічно небезпечних об'єктів; погіршення санітарно-гігієнічних показників джерел питної води; забруднення атмосферного повітря; порушення геологічного середовища, пошкодження родючого шару ґрунту, деформація природних ландшафтів", – повідомила Тимочко.
Масштабне забруднення (наприклад, у випадку руйнування підприємств) може призвести до забруднення регіонального масштабу, каже еколог, оскільки небезпечні викиди переносяться потоками атмосферного повітря на значні відстані, а розгалужена система підземних вод призводить до швидкого розповсюдження забруднюючих речовин з одного регіону в інший.
До речі, під час свого візиту до Києва віце-президент США Джозеф Байден заявив, що Україна, незважаючи на позицію РФ, повинна виконувати Мінські угоди.
"Потрібно виконувати зобов'язання України в рамках Мінських угод. Росіяни не виконують свої зобов'язання і домовленості, але прем'єр-міністр знає, що ви зі свого боку не можете не виконувати ці зобов'язання, інакше в Європі скажуть "вони однакові", – сказав Байден.
Також американський політик заявив, що санкції проти Росії діятимуть доти, поки Мінські угоди не будуть виконані.