Керівники України, Німеччини, Франції та Росії зібралися в Берліні за столом переговорів. З моменту попередньої зустрічі "нормандської четвірки" минуло більше року. Україна давно була готова шукати і обговорювати шляхи припинення російської агресії на Донбасі. Але в Кремлі до останнього нібито не бачили підстав для переговорів. Чому зустріч таки відбулася і чи справді розмови велися на підвищених тонах? Про що домовилися, і як це може змінити ситуацію на Донбасі?
Осінній вечір у Берліні плавно перетік у ніч. Вечеря лідерів нормандської четвірки котилася до ...сніданку. Замість запланованих півтори години, вони проспорили майже п’ять. Цілу хвилину, на яку дозволили зайти в зал журналістам, вони посміхалися.
Потім, кажуть, Порошенко кричав на Путіна: – а ти стріляти припини! Але відеопідтвердження цього немає, тому може комусь-то щось просто привиділося. А ось те, що поруч з Путіним сидів Владислав Сурков – зовсім не бачення.
Помічник російського президента в Берліні як радник із зовнішньополітичних питань... Щоправда, давно під санкціями Євросоюзу. Як тоді проїхав?
Те, що саме Сурков курирує бойовиків на Донбасі, давно ні для кого не секрет. Але всім доводиться гадати: а що енергійний путінський асистент винайде цього разу? Свіжа відгадка: схему, як відводити свої війська, не залишаючи чужої території, придумав він – Владислав Сурков.
Нормандська четвірка збиралася разом рік тому, але тільки в Парижі. Тоді за багато годин ні про що не домовилися. Після берлінської зустріч народилася одне малозначне поки формулювання про дорожню карту.
Експерти практично в один голос засумнівалися в ефективності подібного документа, навіть якщо його і напишуть глави міністерств закордонних справ чотирьох країн.
Петро Порошенко, розповідаючи журналістам про переговори у палаці німецького канцлера, укотре повторює те, на чому весь рік наполягає офіційний Київ – спочатку безпека, потім вибори.
Перед переговорами Україна вимагала повернути контроль над Дебальцевим. Він то в картах – додатках до мінського меморандуму – українська територія, а не захоплена бойовиками. Звичайно, із Кремля передали – цього не буде, не сподівайтеся. Зате Путін невпевнено погодився на поліцейську місію ОБСЄ.
Але з поліцейською місією ОБСЄ, як і з дорожньою картою. Мінімум місяць потрібен на всілякі узгодження. І це якщо всі будуть слухняними. Але Кремль повертатися в рамки пристойності не бажає, що демонструє як на сході України, так і на Близькому Сході. Ледве з Путіна вичавили обіцянку ще притримати своїх соколів від авіаударів по сирійських містах. Але якщо літати не можна, Росія намагається підплисти.
Це через Ла-Манш проходить важкий російський авіаносець "Леонід Кузнєцов". Європейці, була справа, нервово здригнулися. Британія терміново привела в бойову готовність флот Її Величності. Але придивившись до флагмана, розслаблено посміялися. Стовп страшного чорного диму, що валив з силової установки, як від допотопного паровоза, і ціла ескадра буксирів, що пихтіла, щоб монстр рухався швидше від водного велосипеда.
Над наддержавними потугами своєї влади в кінці тижня посміялися і російські сатирики. По мережі пішли гуляти вірші.
Це Михайло Єфремов на концерті "Господин хороший" читає сатиричну пародію поета Орлуши на дитячого класика Маршака. У фіналі зовсім не дитячий хеппі-енд.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".