"Нормандська четвірка". Фото: AFP
У найближчі тижні може відбутися черговий раунд переговорів в "нормандському форматі" (Україна, Німеччина, Франція, Росія). Про це після зустрічі з президентом РФ Владимиром Путіним на полях саміту G20 в Китаї повідомив президент Франції Франсуа Олланд. За його словами, "Нормандська четвірка" повинна продовжити мінський процес для вирішення питань "в тому числі щодо реалізації спеціального статусу, ситуації в області безпеки і відсутності довіри між сторонами".
На думку політолога Володимира Фесенка, на сьогоднішній день переговори в "нормандському форматі" можуть пройти на рівні міністрів закордонних справ, але не на вищому рівні.
"Передумов для будь-якого прориву в будь-якому форматі переговорів на даний момент немає, – каже Фесенко, – Думаю, що, швидше за все в найближчій перспективі, або, як сказав Олланд, в найближчі тижні, може йтися не про зустріч на вищому рівні..., а зустріч буде на рівні міністрів закордонних справ".
У той же час, наміри провести таку зустріч – це вже подолання кризи в переговорах, яка виникла після інциденту з Кримом (коли Росія звинуватила Україну в спробі організувати теракт на території тимчасово окупованого півострова – Авт.) і відмови президента РФ вести переговори з президентом Порошенком в "нормандському форматі", говорить Фесенко. На думку експерта, Путін, влаштувавши демарш переговорів, не стільки хотів зруйнувати "нормандський формат", скільки виключити хоча б на час Порошенка з переговорного процесу.
"Я думаю, що після саміту в Китаї, швидше за все, пройдуть консультації Меркель і Олланда з президентом Порошенком, мабуть, в телефонному режимі, де будуть якраз узгоджуватися подальші дії – яким чином відновлювати "нормандський формат", – вважає Фесенко.
На думку політолога, саме це і є першим завданням переговорів у "нормандському форматі". Другим завданням стане обговорення якихось нових правил перемир'я або забезпечення припинення вогню на Донбасі, вважає Фесенко.
Як розповів Сегодня.ua директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк, останнім часом мінський процес буксує, тому на цих переговорах Україна і Росія зможуть озвучити свої пропозиції, щоб зрушити його з мертвої точки.
"Росія наполягає на виконанні політичних вимог Мінська, а замість цього вона може запропонувати вплив на бойовиків, щоб вони знизили свою активність – тобто питання забезпечення безпеки, зниження кількості обстрілів, обмін полоненими. Тобто, вона пообіцяє сприяння. Але в той же час вони зацікавлені в доданні статусу цих територій, ОРДЛО, вирішенні питання з кордоном, і вони будуть, звичайно, їх лобіювати. Можна очікувати, що це питання і буде обговорюватися", – каже Миселюк.
Україна, в свою чергу, може обіцяти прискорення процесу виконання політичної частини Мінських домовленостей, вважає експерт.
"Позиція Києва не змінюється – спочатку виконання безпекових пунктів, а потім тільки перехід до політичних. Київ буде в черговий раз оголошувати цю позицію", – зазначив Миселюк.
І незважаючи на те, Німеччина і Франція не акцентували уваги на те, що саме бойовики за підтримки Росії дестабілізують ситуацію на Донбасі, вони будуть тиснути на Київ з тим, щоб навіть без виконання умов з безпеки, Україна "авансом" почала імплементацію політичних умов Мінських угод, вважає Миселюк.
"Глава німецького МЗС, Штайнмаєр (міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр – Авт.), дуже компліментарно налаштований щодо позиції Москви. Вони, дійсно, схильні зважати на позицію Москви в тому плані, що необхідно якомога швидше переходити до політичної частини врегулювання", – говорить експерт.
Відзначимо, що політична частина Мінських угод передбачає проведення виборів на окупованому Донбасі, амністію бойовиків і зміни до Конституції в частині децентралізації, але з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей. Частина угод, яка стосується питань безпеки, передбачає в першу чергу повне припинення вогню, звільнення полонених і відновлення контролю України над кордоном.
Позиція України полягає в тому, що для початку повинні бути виконані умови, які стосуються питань безпеки, а потім вже сторони зможуть перейти до політичних пунктів Мінських угод.