Гризлов. Міг привезти в Україну пропозиції по «режиму тиші». Фото А. Нікольський / ТАСС
Парламент почав 2016 рік з режиму жорсткої економії. Перші два тижні депутати постановили собі працювати в комітетах, але, мабуть, щоб заощадити на опаленні та освітленні будівель, засідання комітетів багато хто проводить за кордоном. Причому винятково на пляжах в теплих країнах, щоб і там не витрачатися на світло та опалення.
Але, незважаючи на вимушену тимчасову еміграцію політичного бомонду, рік почався ненудно. Навіть ті, хто залишився споживати електроенергію в будівлях Адміністрації президента і Кабміну, зуміли забезпечити українському народові насичену розважальну програму.
АРІЯ МОСКОВСЬКОГО ГОСТЯ. Хітом першої половини січня став приліт до Києва спецпредставника російського президента Бориса Гризлова. Сам колишній спікер Держдуми, в загалі-то, фігура з минулого і в силу цього не міг би стати сенсацією. Але в Україні зробили все, щоб візит виявився сенсаційним.
Все почалося ще з аеропорту. Після заборони на перельоти з України до Росії і назад російські літаки в "Борисполі" стали не меншим дефіцитом, ніж російські "Жигулі" в автопарку Верховної Ради. І, природно, білосніжний лайнер з триколором відразу викликав підвищений інтерес.
Прикордонники цілком резонно побоювалися московської диверсії – чи то російського спецназу, ще в 2004 році передвіщеного Юлією Тимошенко, чи то Діда Мороза, якого, як агента кремлівського впливу, багато шкіл і сім'ї в цьому році з патріотичних міркувань замінили Санта Клаусом або святим Миколаєм. Але з літака вийшов Гризлов, перед Новим роком призначений Путіним спецпредставником в Мінську, тобто – на зразок нашого Кучми.
Прикордонники заспокоїлися, але зате почався головний біль для української влади – адже до Києва прибув представник офіційно визнаного агресора, і з цим треба було щось робити!
В історії подібний інцидент вже був: у 1941 році заступник Гітлера Рудольф Гесс таємно прилетів до Британії, що перебувала в стані війни з Німеччиною. Британці довго думали, що робити з візитером, і в підсумку запроторили за ґрати, де він просидів більше 40 років.
Гризлова саджати не стали. Замість цього народу оголосили: ось прилетів постпред Путіна до Києва, а президента немає, і на зустріч з емісаром Кремля він, на відміну від попередників, не поспішає. Але саме ці поспішні заяви призвели до того, що преса зацікавилася метою приїзду московського гостя, і після цього відразу практично всі ЗМІ зарясніли розповідями джерел про те, що Петро Порошенко нібито з Гризловим зустрівся, приїхавши з Галичини.
А через два дні стало відомо, що Гризлов привіз в Україну пропозиції по "режиму тиші" на Донбасі. І ще перед цим президент заявив, що хоче чіткого графіка виконання Мінських угод. У комплексі з усього цього можна зробити висновок, що мирний план, що забуксував, тепер має шанс знайти нове дихання. Для країни, яка втомилася від війни, це гарна новина. Навіть якщо її привозять з Москви.
ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО БЮДЖЕТУ. А в порожній Раді тим часом назрів черговий скандал. Вже після того, як депутати роз'їхалися по пляжних комітетах, з'ясувалося, що в передноворічному поспіху вони трохи напартачили. Виявилося, що в прийнятому бюджетному пакеті якось непомітно проскочила норма про те, що введення обов'язкових електронних декларацій для чиновників переноситься з 2016 на 2017 рік.
У принципі, це цілком гуманна норма, яка дає чиновникам цілий рік на те, щоб освоїти комп'ютери в обсягах більших, ніж кнопка "вкл.". Але проблема в тому, що обов'язкове електронне декларування – одна з антикорупційних умов безвізового режиму з Євросоюзом. Який і так буксує, а при відстрочці до 2017 року може і зовсім канути в Лету.
Враховуючи цей факт, керівництво парламенту, мабуть, отримало прочухана, після чого Володимир Гройсман терміново повідомив, що потрібна поправка буде проголосована, як тільки депутати повернуться з засідань комітетів. Ось тільки останній це прокол у приймаючих наосліп бюджет?
ЩО ТАКЕ ОСІНЬ? Халтурна робота Верховної Ради призвела до того, що з перших же днів 2016 року самі депутати заговорили про її розпуск. Воно й не дивно, враховуючи той факт, що по свіжих опитуваннями лише 11% українців хоч трохи довіряють Раді. Яким поганим не було минуле скликання, але в момент його розпуску влітку 2014 року його показник був вищий.
Так що заява депутата від БПП Олега Петренка, що прозвучала цього тижня, про те, що перевибори парламенту восени – вже вирішене питання, стало логічним підтвердженням того, про що всі говорять в кулуарах. Запуск політичних проектів і поділ округів – це дійсно реальність сьогоднішнього дня. І це рушниця, що висить на сцені, яка неминуче вистрілить. А ось восени або раніше – залежить від того, коли буде вигідніше.