Фото: AFP
27 листопада виповнилося рівно три роки з того моменту, як нинішнє скликання Верховної Ради вперше зібралося під куполом на пленарне засідання. За цей час нинішні парламентарії встигли стати рекордсменами з реєстрації законодавчих ініціатив і відзначитися поганою поведінкою. "Сегодня" склала список перемог і досягнень наших народних обранців, а також підвела підсумок роботи парламенту в цифрах (докладніше див. інфографіку).
Кількість VS якість
За три роки роботи держава витратила на забезпечення роботи парламентаріїв майже 2,3 млрд грн – саме така сума виходить, якщо скласти закладені гроші на роботу апарату ВР в бюджетах 2015, 2016 і 2017 років. При цьому продуктивність роботи за рахунок фінансування не підвищилася.
"Законами стають лише близько 12% законопроектів. При цьому більшість законопроектів отримують негативну оцінку експертних організацій, що свідчить про низьку якість роботи Верховної Ради. Кожен другий документ отримує негативні висновки від Головного науково-експертного управління ВР, а кожен третій – від Мінфіну", – зазначають в Комітеті виборців України (КВУ).
Так, наприклад, на минулій сесії було зареєстровано понад 1280 законопроектів, а прийнято – лише 106 з них. А на нинішній сесії прийнято вже 57 законодавчих ініціатив, тоді як зареєстровано понад 500.
"Абсолютна більшість законопроектів ініціюють нардепи. А ось найпродуктивнішим автором є президент, адже його законопроекти частіше приймають", – говорять експерти КВУ.
За їхніми даними, за три роки президент вніс 131 законодавчу ініціативу, з яких 100 (76%) були прийняті. Для порівняння: законами стали 23% пропозицій Кабміну і лише 7% ініціатив парламентаріїв. Стосовно комітетів, то за даними ГО "ОПОРА", найчастіше засідали бюджетний (117 разів) і антикорупційний (107). А ось найвідвідуванішими виявилися комітети з питань освіти, інформполітики, а також сім'ї і спорту.
Успіхи і поразки
При цьому всі експерти хвалять восьме скликання за стійкість і за те, що нардепи змогли пережити політичну кризу 2016-го, зберегти цілісність і, швидше за все, зможе допрацювати до кінця каденції (чергові вибори до парламенту мають відбутися 2019 року).
"Також не всякий склад парламенту здатний прийняти зміни до Конституції, які були необхідні для судової реформи, – вважає політолог Володимир Фесенко. – Також не можна не відзначити прийняття реформ освіти, медицини, пенсійної. Безумовною заслугою є голосування за всі закони, необхідні для безвізу і створення антикорупційних органів".
Стосовно невдач, то, на думку Фесенка, насамперед двійку нардепам можна поставити з дисципліни: "Щодо відвідуваності в Раді кожну п'ятницю можна назвати "чорною п'ятницею", оскільки нардепи масово відсутні. Також це скликання відзначився високим рівнем конфліктності і низькою парламентською культурою у народних обранців (було досить багато бійок, взаємних образ і бійок. – Авт.). Ці проблеми могла б вирішити обіцяна парламентська реформа, яку повноцінно так і не провели. Також не встигли закрити і низку кадрових питань".
До лютого: Донбас і бюджет
Стосовно планів, то до кінця сьомої сесії (лютий 2018-го) на порядку денному - голосування у другому читанні за бюджет на 2018 рік і закон про реінтеграцію Донбасу.
"Після цього обов'язково має бути вирішено питання з кадровими призначеннями, його затягли донезмоги. Необхідно нарешті затвердити голову НБУ, ЦВК і Рахункової палати, відкритою залишається позиція повноправного голови МОЗ, – говорить Володимир Фесенко. – Також одне з очікувань від народних депутатів цього скликання: вирішення питання з запуском Антикорупційного суду і голосування за новий Виборчий кодекс у другому читанні".
Крім іншого, відкритим залишається питання із земельною реформою і легалізацією азартних ігор.