Трамп задається питанням, чи не була занадто м'якою до РФ зовнішня політика адміністрації Обами. Фото AFP
Ключовим зовнішньополітичним подією для України на цьому тижні стане зустріч голів МЗС "нормандської четвірки", яка відбудеться на тлі останніх заяв президента США Дональда Трампа про те, що Крим потрібно повернути Україні. "Сегодня" дізналася, що стоїть за гучними словами з Америки, і розібралася з питаннями, які обговорять міністри.
ТРАМПНАШ? "Президент Трамп дав чітко зрозуміти, що він чекає від Росії сприяння в деескалації ситуації в Україні і повернення Криму", – сенсаційно виступив у вівторок речник Білого дому Шон Спайсер. Він підкреслив, що Трамп займає жорстку позицію щодо Росії, продовжуючи порушувати тему анексії півострова. Заява американського чиновника викликала в ЗМІ ефект бомби, що розірвалася, але особливо гостро на його слова відреагували депутати Держдуми і представники інших гілок російського істеблішменту. Виявилося, що в Росії від любові до ненависті – один Трамп. Так, член російського Радфеду Віктор Озеров агресивно зазначив – поки РФ не вимагає у Штатів назад Аляску, США не можуть вимагати віддати Крим Україні. При чому там Аляска, яку Росія сама ж і продала, неясно.
Політолог Вадим Карасьов називає жест Білого дому дипломатичним маневром, який повинен розрядити обстановку в американському суспільстві. Експерт пов'язує заяву з відставкою екс-помічника Трампа з нацбезпеки Флінна Майкла. Нагадаємо, останнього звільнили 13 лютого – він в січні, ще не вступивши на посаду, обговорював держпитання з послом РФ Сергієм Кисляком. Крім того, що таке обговорення приватною особою заборонено законом США, Флінн також приховав деталі розмови від команди президента, а саме – що він обіцяв ослаблення санкцій проти РФ. "Схоже, заява Трампа покликана вгамувати пристрасті атаки на команду і розрядити обстановку. Вона повинна погасити підозри Трампа в проросійськості. Але навряд чи президент США вже визначився з основними пріоритетами щодо України", – каже політолог. Вчора лідер США в "Твіттері" написав: "Крим був забраний під час президентства Обами. Чи був він занадто м'який з РФ?".
ЩО ЧЕКАТИ ВІД МЮНХЕНА. У контексті заяв Трампа ще більшої актуальності набувають переговори голів МЗС "нормандської четвірки" (Україна, Німеччина, Франція і РФ). Планувалося, що вони відбудуться на полях саміту "великої двадцятки" в Бонні (Німеччина), але вчора стало відомо, що МЗС ФРН пропонує провести переговори в Мюнхені, де з 17 по 19 лютого відбудеться конференція з безпеки. Як сказала "Сегодня" нардеп і голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко, для України абсолютно неважливо, де відбудеться зустріч: "Важливо, що саме обговорюватимуть міністри, і ті результати, яких вони доб'ються в результаті. Особливо це відноситься до питань безпеки після останньої ескалації в Авдіївці ".
Представник німецького МЗС Себастьян Фішер підтвердив: першими на порядку денному будуть бої в Авдіївці, а також відведення важкого озброєння на Донбасі. Крім того, традиційно обговорюватиметься виконання Мінських угод.
Політексперт Володимир Фесенко наголошує на важливості самого факту переговорів, проте попереджає – очікувати якогось конкретного результату не варто: "По-перше, у Франції наближаються президентські вибори, їм зараз не до нас. По-друге, з'явився новий міністр закордонних справ в Німеччини Зігмар Габріель, який тільки входитиме в курс справи".
З думкою, що ця зустріч буде всього лише "звіркою годинників і думок", згоден і президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій. Ще однією причиною зустрічі він називає вибори в Німеччині, які відбудуться восени. "Хоча, на мій погляд, "нормандський формат" застарів. Для того, щоб досягти результату, потрібно постійно виробляти нові рішення. У цьому випадку може допомогти розширення формату і включення до нього, наприклад, США чи Великої Британії", – каже Хандогій. З критикою роботи "нормандської четвірки" виступив і політолог Руслан Бортник, зазначивши, що останній рік вона збирається ніби за рефлексом, після чергового загострення. "Це свідчить про відсутність перспектив реалізації Мінських угод в нинішньому форматі", – вважає він. Однак, можливо, заяви Трампа додадуть зустрічі динаміки.
РБ ООН: перша резолюція. Разом з тим, днями в Радбезі ООН прийняли розроблену українським дипломатами резолюцію щодо захисту критичних інфраструктур від тероризму. Голова нашого МЗС Павло Клімкін зазначив, що на основі цього документа держави повинні виробити свої стратегії щодо попередження терористичних атак. Нагадаємо, що Україна в цьому місяці очолює РБ ООН. Ми, зокрема, порушуємо теми захисту інфраструктури і безпеки в Європі.