Бути чи не бути виборам 21 липня? Конституційний суд почав розглядати звернення депутатів. Частина з них стверджують, що президент керувався не законом, а так званим "запитом суспільства". Мають на це і докази. Сьогодні їх передали в КСУ. Тим часом політичні експерти оцінили шанси на скасування виборів і назвали альтернативні дати, якщо указ Володимира Зеленського таки скасують.
Майже 300 сторінок доказів неконституційності розпуску Ради несуть в Конституційний суд представники "Народного фронту". Це і стенограми засідань, і заяви про формування парламентської більшості, і вихід з неї. Кажуть, коаліція цілком законно проіснувала до 17 травня цього року. На формування нової був ще місяць, але часу не дали.
Андрій Тетерів, народний депутат, перший заступник голови фракції партії "Народний фронт"
"Ми стверджуємо що указ президента був неконституційним. Питання не в тому, коли відбудуться вибори. Найголовніший критерій – не місяць вперед або назад. Головний критерій, за який ми боремося – 62 нардепи – все наше суспільство, яке нас зараз підтримує, щоб це відбувалося виключно в нормах і площині Конституції і закону ".
Чи був конституційним указ, суд повинен вирішити протягом місяця, адже вчора КСУ визнав цю справу невідкладною. Тим часом, політологи роблять свої припущення, як буде розвиватися ситуація.
"Більше схиляюся, скажімо 60 на 40, що КС визнає цей указ Зеленського неконституційним. Їм потрібно дати юридичне обґрунтування. Зовсім обнулити себе, показати в цій ситуації, що Конституційний суд відверто стає на сторону антиконституційного рішення, їм не потрібно. Чому? Тому що по суті це репутація цього суду, і це підриває довіру до всіх їхніх рішень, які будуть прийняті в майбутньому", – говорить політолог Тарас Березовець.
У Володимира Фесенка дещо інша думка.
"Я думаю, що більшість суддів Конституційного суду насправді зараз у величезному ступорі", – зазначив він.
Політолог переконаний – якщо рішення визнають неконституційним, то підуть на конфлікт з владою і громадською думкою. Тому, мовляв, кращим у такій ситуації буде так зване "соломонове рішення".
"Ані нашим, ані вашим. Або і вашим, і нашим. Сказати, що так, не зовсім коректний указ в деяких моментах, але і сам факт з парламентської коаліції у Верховній Раді теж був неконституційним, що у нас коаліції не існує з 16-го року ", – зазначає Володимир Фесенко.
Таке рішення означатиме, що вибори таки відбудуться 21 липня. У Центрвиборчкомі ж до них вже на повну готуються: проводять тендери, розподіляють кошти. Однак через правову колізію не всі члени ЦВК погоджуються брати на себе таку відповідальність.
"Оскільки досі не вирішено основне питання – про конституційність підстав початку виборчого процесу позачергових виборів, я вважаю безпідставним і безвідповідальним розподіляти кошти в таких великих розмірах", – йдеться у заяві члена Центральної виборчої комісії Тетяни Юзькової.
Але якщо виборів таки не скасують, є ризик не встигнути технічно підготуватися, зокрема, надрукувати необхідну кількість бюлетенів.
"Я знаю, що розглядаються інші дати проведення виборів – 4 або 25 серпня. Президент може внести зміни до свого указу. Відстрочити трохи вибори для того, щоб ЦВК і уряд встигли надрукувати бюлетені, організувати виборчий процес", – говорить директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.
І якого б числа вибори не відбулися, якщо вони пройдуть таки влітку, явка буде нижчою, ніж зазвичай, прогнозують політологи: студенти роз'їдуться по домівках, а багато офісних працівників у відпустки.
Як повідомлялося, ЦВК зареєструвала перших міжнародних спостерігачів. Один спостерігач зареєстрований від Світового конгресу українців, ще дев'ять – від ENEMO.
Раніше ЦВК затвердила розподіл коштів на підготовку і проведення дострокових парламентських виборів у сумі майже 1,95 млрд грн.
Крім того, ЦВК надала 50 громадським організаціям дозвіл мати офіційних спостерігачів на виборах народних депутатів 21 липня 2019 року.