Депутатам належить напружений день. Фото: AFP
На сьогоднішньому пленарному засіданні народні депутати мають намір повернутися до питання скасування власної, а заодно і суддівської недоторканності.
Запропоновані президентом Петром Порошенком наприкінці січня поправки в Конституцію пройшли розгляд всіх профільних комітетів, але до фінальної точки в даному питанні ще далеко – сьогодні парламентарії повинні лише схвалити його направлення до Конституційного суду. Юристи пропрацюють з ним не менше місяця, і знову повернуть до парламенту. Лише тоді депутати зможуть затвердити скасування недоторканності остаточно.
Наші співрозмовники в Раді визнають: рівними з іншими українцями вони стануть не раніше осені, оскільки, навіть якщо КС впорається швидко, за законом, парламент не може розглядати подібні ініціативи в ту ж сесію, тільки в наступну. "Скасування депутатської недоторканності точно відбудеться, я абсолютно впевнений, що чинний парламент зробить це", – обіцяє голова комітету з протидії корупції Єгор Соболєв.
РЕФОРМА МВС. У сьогоднішньому порядку денному – перший великий законопроект в рамках ініційованої міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим реформи ввіреного йому відомства.
Почати вирішили зі скорочення і оптимізації. Так, у разі ухвалення документа міліцейські структури розлучаться з таким підрозділом як "відділ по боротьбі з оргзлочинністю", він же ВБОЗ.
"Сьогодні організована злочинність в тому вигляді, в якому вона була наприкінці ХХ століття, практично перестала існувати, трансформувавшись у нові форми кримінальної активності, що охоплюють усі суспільно важливі сфери, і ознаки організованості в діяльності злочинних груп на сьогодні виявляються при розкритті багатьох кримінальних правопорушень" , – наголошується в пояснювальній записці.
Схожа доля спіткає також "транспортну міліцію і уповноважені органи внутрішніх справ у справах дітей, які фактично виконують функції, які відносяться до компетенції блоку кримінальної міліції та міліції громадської безпеки".
ТВЕРЕЗІСТЬ НА ФРОНТІ. У другому читанні Верховна Рада розгляне законопроект, що посилює покарання за військові злочини в умовах особливого періоду. Він посилює покарання за цілий ряд провин – це і самовільне залишення частини, і порушення правил ведення бойового чергування, та бездіяльність командира, і багато іншого.
За пляшку пива чи будь-якого іншого спиртного на службі або зборах "потягне" на 3500 гривень штрафу або до 10 діб гауптвахти, а ось командиру за п'янку з підлеглими доведеться заплатити і всі 7000 грн.
Крім того, документ розширює права військового командування по боротьбі "з непокорою, опором або загрозою начальнику застосування насильства, самовільним залишенням бойових позицій і певних місць дислокації військових частин (підрозділів) в районах виконання бойових завдань". "Командири наділяються повноваженнями особисто застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, а в бойовій обстановці – застосовувати зброю, віддавати підлеглим наказ про застосування таких засобів, якщо по-іншому неможливо припинити такі злочинні дії (зміни в Дисциплінарний статут ЗСУ, Статуту внутрішньої служби ЗСУ", – наголошується в пояснювальній записці.
СЕРІАЛИ. Мають намір депутати остаточно прибрати з телеекраном і серіали про героїчних російських силовиків і міліціонерів.
Законопроект нардепа, у минулому – генерального директора телеканал ТВі Миколи Княжицького первинне схвалення парламенту вже пройшов. "Поширення (показ) будь-яких фільмів, зазначених у частині першій цієї статті Закону, тягне за собою накладення на відповідних суб'єктів, що здійснюють таке розповсюдження, штрафу в розмірі від 10 до 50 мінімальних заробітних плат на кожен випадок такого поширення (показу)", – зазначає автор закону.
Між тим, що примітно, на радянські фільми дана вимога не поширюється. У законі окремо обмовляється, що мова йде лише про кінострічках, знятих після 1991-го року. Так що Штірліц з Жегловим та Шараповим з екранів не зникнуть.
ЩО ЩЕ. У планах депутатів на сьогодні – розгляд значного пакета поправок до законів про місцеве самоврядування. Так, скажімо, територіальним громадам – містам і селам – хочуть дозволити об'єднуватися у великі агломерації. Дозвіл на це будуть видавати обласні адміністрації (місцевий референдум теж можливий, але не обов'язковий), а бюджетних грошей Кабмін у разі такого дружнього злиття обіцяє більше.
Нардеп Віктор Чумак запропонує свої поправки до Кримінального кодексу, які скасовують можливість довічного ув'язнення жінок.
А екс-міністр соцполітики Людмила Денисова хоче посилити відповідальність роботодавців за турботу про переселенців з Донбасу та з Криму, в тому числі зобов'язавши їх "надавати зареєстрованому безробітному (з цих регіонів – ред.) компенсацію витрат на переїзд до місцевості, де вони будуть працювати, і витрат на проходження медичного та/або наркологічного огляду, якщо це потрібно для працевлаштування".