/ Фото: Getty Images
Під час місяця головування Росії в Раді безпеки ООН українські питання відійдуть на другий план, але це добре для України. Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповіла експерт-міжнародник Ганна Шелест.
Крім того, за її словами, це добре і для Росії, адже неоднозначне ставлення до проблем України серед країн-членів Радбезу могло б блокувати роботу організації.
"Росія як президент визначила план роботи Ради безпеки ООН на місяць. Вона визначила для себе пріоритети, серед яких – продовження місій в Африці, огляд ситуації з ІДІЛ. Росія запланувала дві міністерські зустрічі: перша – це співпраця ООН і регіональних організацій в процесі миротворчості, друга – це ситуація в Африці, адже відомо, що зараз РФ хоче повернутися до Африки як гравець. Росія не ставить Україну серед пріоритетів, але десь для нас це і добре. Адже Росія як головуюча країна могла б просувати якісь свої ідеї щодо України, наприклад, того ж мовного питання. Це добре і для Росії, адже вони розуміють, що інші постійні члени можуть заблокувати обговорення українського питання, і робота може бути неефективною", – вважає Ганна Шелест.
З позиції України головування Росії як країни-агресора в організації, яка займається питаннями безпеки, виглядає парадоксальним. Але виключення Росії з Радбезу ООН на даний момент є неможливим. Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповів експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Володимир Воля.
За його словами, Росію неможливо виключити з Ради безпеки ООН, так як, по-перше, досить складною і неоднозначною в очах світової спільноти виглядає ситуація з анексією Криму і війною на Донбасі. Експерт впевнений, що Росію могли б визнати країною-агресором, якби російські регулярні війська відкрито, в розумінні реальної війни, вдерлися на територію Донбасу і вели там військові дії проти української армії.
"Що стосується Криму, то, так, світ засудив його анексію, але ситуація гібридна: зайшли якісь невідомі люди, складно довести, що була пряма військова інтервенція. Крім того, питання незаконного референдуму. Це не дозволяє міжнародному співтовариству бути чітким у своїх визначеннях. Анексія – це акт агресії, але вона буває різною. Якби це було пряме втручання, заходили, воювали і був опір з боку нашої армії, то тоді було б так, що Росія воює проти України. Але ситуація дуже гібридна. Тому не можуть назвати її агресором і виключити з Ради безпеки", – продовжує експерт-міжнародник.
Крім того, є ще друга причина, з якої Росію не можуть виключити з організації, а саме те, що Росія є базовим елементом цієї системи, яку уособлює Радбез ООН.
"Є архітектура світової безпеки, вона виникла в 1945 році. І Росія як спадкоємиця СРСР є однією з головних конструктивних опор цієї системи. Тому є певні складнощі з тим, щоб застосовувати до неї якісь санкції. Зараз питання реформування ООН все більше обговорюється. Світ змінився. Якщо буде реформа ООН, то можна буде говорити про якусь зміну ставлення до Росії. Але, я не думаю, що реформа можлива, поки п'ять країн-засновників, серед яких і Росія, мають право вето", – доповнює Воля.
Нагадаємо, раніше представник Сполучених Штатів Америки Родні Хантер на засіданні Ради безпеки ООН, коментуючи ухвалення закону про українську мову, заявив, що саме Росія підриває єдність всередині України.
Крім того, Рада безпеки ООН відреагувала на паспортизацію Донбасу. Члени організації обговорили ситуацію на тимчасово окупованих територіях України.