Борис Тарасюк. Фото: "Сегодня"
Народний депутат від "Батьківщини", заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення і контролю за діяльністю дипломатичної служби Комітету Верховної Ради у закордонних справах Борис Тарасюк пояснив, чому Україна відмовилася брати участь в спільному з Польщею засіданні парламентської асамблеї у Львові.
За його словами, рішення перенести засідання було прийнято українською частиною парламентської асамблеї після того, як Сенат Польщі затвердив резолюцію, що обвинувачує українську сторону в геноциді польського народу під час "Волинської різанини".
"Ми перенесли це засідання для того, щоб дати можливість Верховній Раді висловити свою позицію щодо антиукраїнської резолюції польського Сенату. Коли Верховна Рада визначиться і дасть політичну оцінку, ми готові і далі продовжувати співпрацю з польськими колегами", – сказав Тарасюк в кулуарах парламенту.
Нардеп зазначив, що Україна протягом кількох місяців закликала польських колег не вносити деструктив у українсько-польські взаємини, не піднімати і не політизувати питання, які вже були закриті спільними заявами на найвищому рівні. Однак, за його словами, поляки не прислухалися до цього і внесли антиукраїнський за своїм змістом проект в сейм, а потім Сенат прийняв цей законопроект у вигляді постанови.
"Не можна через неконструктивну антиукраїнську позицію домагатися конструктиву", – підкреслив Тарасюк.
Депутат зазначив, що Верховна Рада повинна визначитися зі своєю політичною позицією. Він також нагадав, що на наступному тижні польський Сейм розглядатиме це питання. "І я більш ніж упевнений, що польський Сейм прийме таке ж аналогічне антиукраїнське рішення", – сказав парламентарій.
"Ми закликаємо польських колег до того, щоб сконцентрувати увагу на конструктивні речі в наших двосторонніх взаєминах, щоб відійти від конфронтаційного тону в нашому спілкуванні і продовжити конструктивну співпрацю", – резюмував Тарасюк.
Як повідомлялося, засідання парламентської асамблеї "Україна-Польща" мало відбутися у Львові 16-17 липня.
Нагадаємо, 7 липня Сенат Польщі ухвалив постанову щодо Волинської трагедії, яким закликав Сейм встановити 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Республіки Польща. Очікується, що нижня палата польського парламенту розгляне це питання 19 липня.
Також в Раду внесли два проекти заяви щодо прийняття Сенатом Польщі постанови про Волинську трагедію.
Довідка. Волинська трагедія – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, які здійснювалися Українську Повстанську Армію (УПА) і польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафти і радянських партизан в 1943-1944 роках, під час Другої світової війни, на Волині, Галичині, Холмщині, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини.
Кількість жертв тих трагічних подій, яке називають дослідники, сильно варіюється. За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинуло, щонайменше, 35 тисяч осіб (головним чином – польські селяни), з яких 18 тисяч – з встановленими прізвищами, а з українського боку – до декількох тисяч осіб. Деякі польські історики заявляють, що насправді кількість загиблих поляків у два-три рази більше. У той же час кількість загиблих українців на всіх територіях українсько-польського конфлікту, включаючи Волинь, за деякими підрахунками сягає 21-24 тис. осіб.