/ Фото: Getty Images
Протистояння, схожі з тим, що відбулося між американським есмінцем "Джон Маккейн" і російським БПК "Адмирал Виноградов" – річ майже буденна.
Кораблі та літаки великих держав часто провокують супротивника. Іноді трапляються справжні тарани – свідомі або випадкові.
Але до серйозних бойових дій інциденти не призводять: війни між ядерними державами не хоче ніхто.
Що сталося в Японському морі
Коротенько нагадаємо історію інциденту. У вівторок вранці американський ескадрений міноносець "Джон Маккейн" (порт приписки військово-морська база Йокосука, Японія) в ході виконання бойового завдання був перехоплений великим протичовновим кораблем Тихоокеанського флоту МВФ Росії "Адмирал Виноградов" (порт приписки – Владивосток).
Російський корабель, вважаючи, що "Джон Маккейн" проник у внутрішні води РФ, попередив, що готовий піти на таран, щоб витіснити американське судно. "Джон Маккейн" змінив курс і пішов ближче до берегів Японії.
Міноборони Росії у своїй заяві трактувало інцидент, як вторгнення військового корабля США у територіальні води РФ. Командування Сьомого флоту ВМС США в свою чергу зазначило, що "Джон Маккейн" нічого не порушував. Затока Петра Великого, поблизу якої стався інцидент, була самовільно присвоєна СРСР ще у 1984 році з порушенням міжнародного морського права. Отже, "Джон Маккейн" лише забезпечував свободу навігації у нейтральних водах.
Не перше зіткнення
Насправді подібні інциденти між кораблями і літаками Росії і США трапляються досить часто. Навіть в період "потепління" відносин літаки, підводні човни і надводні судна двох держав стежили друг за одним, спостерігали за навчаннями протилежного боку.
З "охолодженням" відносин випадки, коли та чи інша сторона провокувала противника, почастішали. Особливо часто стали відбуватися інциденти в Чорному морі, де російські кораблі та літаки часто йшли на небезпечне зближення з американськими судами.
Ось так російські і американські судна небезпечно зближувалися в Аравійському морі на початку січня нинішнього року:
А так російський винищувач йшов на небезпечне зближення з американським літаком-розвідником над Чорним морем:
Подібні дії небезпечні та можуть призвести до реального зіткнення, зазначають військові.
"Це дуже небезпечні ігри, враховуючи, що їхні учасники – ядерні держави", зазначив у коментарі сайту "Сьогодні" екскерівник Генштабу Міноборони України, генерал-лейтенант Ігор Романенко.
Реальна загроза чи блеф?
Великий протичовновий корабель "Адмирал Виноградов" – грізне бойове судно. Але його бойову міць і живучість навіть порівнювати не варто з міццю сучаснішого "Джона Маккейна".
Досить сказати, що кораблі серії 1155 до якої належить "Адмирал Виноградов" були розкритиковані майже відразу після початку експлуатації. Через низьку бойову могутність, а головним чином, вузьку спеціалізацію. Простіше кажучи: вони можуть успішно боротися з підводними човнами, але проти надводних кораблів практично беззахисні.
Можливо, тому Росія відразу після нинішнього інциденту направила на підмогу "Адмиралу Виноградову" новітній корвет "Совершенный", який здатний боротися з надводними кораблями.
Але от якщо в бойовому зіткненні росіяни шансів просто не мали, то під час тарану (або навали, тобто зіткненні) "Адмирал Виноградов" міг позмагатися з "Джоном Маккейном". І, швидше за все, росіяни в крайньому випадку дійсно були вчинити подібний маневр. Благо прецедент спланованого навалу кораблів СРСР на військові судна США був.
Здавалося б, до чого тут Україна?
Була одинична історія спланованого тарана під завісу "холодної війни", у 1988 році біля берегів Криму. Американський ракетний крейсер "Йорктаун" і есмінець "Керон" підійшли дуже близько до берегів Криму, порушивши межі 12-мильної економічної зони СРСР. Назустріч їм вийшли два сторожових кораблі – "Бережливый" і СКР-6.
З санкції самого вищого військового керівництва кораблі здійснили навал на американські судна. Причому "Бережливый" зробив декілька заходів і серйозно пошкодив ракетний крейсер "Йорктаун".
Навал "Бережливого" (фрегат "Дніпропетровськ" на ракетний крейсер "Йорктаун").
Американські кораблі пішли в нейтральні води, а потім на ремонт. Інцидент був вирішений на політичному рівні та залишився без наслідків. А сторожовий корабель "Бережливый" під час розподілу флоту увійшов до складу ВМФ України і став фрегатом "Дніпропетровськ".
Випадкові тарани
До набагато гірших наслідків можуть призвести не заплановані зіткнення. Як правило, відбуваються вони за участю підводних човнів (ПЧ):
- ПЧ частіше входять в безпосереднє зіткнення з кораблями противника, спостерігаючи за ними або за навчаннями;
- підводні човни мають обмежені можливості візуального контролю, або їх немає.
За останні півстоліття зафіксовані щонайменше п'ять зіткнень за участю підводних човнів СРСР/Росії і США. Миналося без жертв. Щоправда деякі човни після зіткнення були визнані непридатними до ремонту і списані.
За однією з версій, жертвою зіткнення з американським підводним човном стала і АПЧ "Курськ", що затонув у 2000 році (загинули 118 людина). Щоправда, ні Росія, ні США офіційно цю версію не підтверджують.
Але були й інші:
- 1 992 АПЧ К-276 "Кострома" зіткнувся в Баренцевому морі з АПЧ Baton Rouge проекту "Лос-Анжелес". В результаті останній списаний з флоту.
- 1993 АПЧ К-407 "Новомосковськ" зіткнувся з АПЧ Grayling класу Sturgeon. Grayling списаний з флоту.
Чи може через зіткнення суден спалахнути ядерна війна?
Військові експерти "Сьогодні" виключають такий розвиток подій.
Як розповів в коментарі сайту "Сьогодні" генерал-лейтенант Ігор Романенко, між військовими відомствами ядерних держав налагоджений постійний зв'язок. Будь-які інциденти, якщо він загрожують перерости в щось більше, оперативно вирішуються на рівні військового командування, або на політичному рівні.
"Повірте, ніхто ядерної війни не хоче. Інформація про кожен інцидент оперативно доповідається командиром або капітаном своєму керівництву. І далі по вертикалі. І вже командування оцінює ситуацію і дає наказ, як діяти. Одночасно повідомляючи командування протилежного боку і мотиви дій і заходи, що застосовуються", – розповів Ігор Романенко.
Військовий експерт Олег Стариков, який проходив службу в Ракетних військах стратегічного призначення разом з тим зазначає, що якщо військові і йдуть на будь-які провокації, то ці провокації санкціоновані вищим командуванням і ретельно прораховані.
"Обидві сторони розуміють, що це провокація або "гра". Як правило, вона закінчується тим, що кораблі чи літаки тієї чи іншої сторони розходяться. Тому що завдання не розв'язати війну, а чинити психологічний тиск", – зазначає Олег Стариков.
Якщо ж стеження, провокація або "гра" закінчуються реальним зіткненням, або ж сторона йде на плановане зіткнення (як фрегат "Дніпропетровськ"), питання вирішуються на політичному рівні, іноді негласно.
"Бачите, як все з "Курськом" затихло? Можливо, років через п'ятдесят розкриють, що там було насправді. Але в будь-якому випадку, історія швидко затихла, ніякої війни не було", – каже Олег Стариков.
Тим часом в Росії обговорюють можливе захворювання Володимира Путіна коронавірусом: