Через два з половиною роки після вторгнення в Крим і на Донбас світове співтовариство вперше прямо звинуватило у цьому Росію, і назвало її дії – міжнародним конфліктом. Спочатку в Гаазькому суді підготували звіт про ситуацію в Криму і Севастополі, а потім і в Організації Об'єднаних Націй назвали Росію країною-окупантом. У відповідь Кремль заявив, що вийде з угоди про міжнародний трибунал. Але це не позбавить винних від відповідальності. Що тепер зробить Путін?
Гаага для голландців – місто на березі Північного моря з резиденцією уряду і палацами королівської пари. Гаага для цивілізованого світу – символ правосуддя. Міжнародного суду ООН і арбітражного бояться менше. Міжнародний кримінальний суд, який часто називають просто – Гаазький трибунал!- ось страшний сон відповідальних за геноцид, злочини проти людяності і військових злочинців.
Саме в канцелярії прокурора Міжнародного кримінального суду на світ з'явився звіт на 69 сторінках. Там багато про те, хто кому і чим зашкодив в Іраку, Афганістані, Нігерії та Колумбії. Україні відведена окрема глава. А в ній – анексія Криму прирівняна до міжнародного збройного конфлікту.
Згідно з останніми даними, ситуація на території Криму і Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною і Російською Федерацією. Він розпочався не пізніше 26 лютого, коли Російська Федерація задіяла особовий склад своїх збройних сил для отримання контролю над частинами території України без згоди уряду України.
А ось і автор звіту – прокурор Фату Бенсуда. Їй 55, і вона колишній міністр юстиції Гамбії. У 2012-му її призначення прокурором в Гаазі підтримали всі члени трибуналу. Документи по Криму і Донбасу вона об'єднала в одну справу під загальною назвою "Ситуація в Україні". Своє розслідування канцелярія прокурора продовжує.
Кремль на звіт відреагував блискавично. Володимир Путін вже наступної доби прийняв рішення вивести країну з угоди про міжнародний суді в Гаазі. Росія підписувала цей документ у 2000 -му. Мабуть, в надії, що доведеться судити інших. А виходить, що і самій світить обвинувачення в міжнародних злочинах. Але вирок трибуналу за Крим і Донбас якщо і буде, то ще не скоро. А ось фінальний вердикт щодо збитого влітку 14-го малайзійського лайнера вже не за горами.
В історії з поспішним відходом Москви з Гааги є ряд нюансів. По-перше, на російську агресію не Україна в Гаагу скаржилася, а делегація польського сейму. Тобто Європа. А по-друге, коли йшло розслідування в канцелярії прокурора, Росія визнавала юрисдикцію суду, а значить – вже пізно грати в звичну гру "настамнет".
Здивувала цього тижня і Організація Об'єднаних Націй. За майже трирічну історію конфлікту в Україні ООН частіше просто висловлювала занепокоєння, ну або – заклопотаність. А тут визнала Росію країною-агресором, а Крим і Севастополь – тимчасово окупованими територіями. Поки щоправда, тільки на рівні комітету з прав людини. Попереду ще призначене на 15 грудня голосування пленуму Генасамблеї.
Проти української резолюції в ООН поки 23 країни. Серед них, зрозуміло, Росія, передбачувано – Вірменія, Казахстан і Узбекистан. Екзотично – Куба, ПАР, Еритрея і Зімбабве. Але саме білоруська делегація в цей раз намагалася навіть не провалити голосування, а зовсім заблокувати розгляд резолюції. Вибухнув скандал. Через два дні Лукашенко на прес-конференції запевняв, що заради миру в Україні він готовий на все.
Тим часом сенатори Демократичної і Республіканської партій США готують масштабну відповідь на дії Росії в Україні та Сирії. Йдеться про пакет законопроектів. Що саме в пакеті – автори поки мовчать.
"Ці документи – результат стурбованості висловлюваннями Трампа під час передвиборної кампанії. Конгресмени хочуть упевнитися, що його заяви не стануть політикою. Сенатори вирішили відправити сигнал обраному президенту Дональду Трампу – не слідувати небезпечній політиці. І вони ж дають йому механізм, як уникнути недалекоглядної політики", – говорить Джон Гербст, посол США в Україні 2003-2006.
На допомогу Трампу і ця стіна в нью-йоркському метро. Містер Трамп у метро навряд чи їздить, але помічники повинні доповісти – тут вже більше 10 тисяч різнокольорових листочків, на яких виписані страхи і побоювання пересічних американців з приводу можливих кроків нового президента.
Сам же Дональд Трамп зайнятий кадрами. Кому і що пропонує 45-й президент Америки обговорюють у всьому світі з не меншим пожвавленням, ніж вибори. Поки кандидати на посаді держсекретаря та радника з нацбезпеки думають над відповіддю, главою ЦРУ погодився стати Майк Помпео. Цього конгресмена-республіканця вважають одним із найбільш жорстких опонентів Путіна. Та й Бараку Обамі від Помпео діставалося. Попередника Трампа новий глава ЦРУ лаяв за слабку політику щодо України.
44-й американський президент, який йде в історію, в рамках свого прощального закордонного турне встиг зустрітися з лідерами Євросоюзу. І переконав тих, що сумнівалися, залишити в силі санкції проти Росії. З тим же формулюванням – до виконання всіх пунктів Мінських угод.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".