/ Фото: AFP
Підготовка до місцевих виборів в Україні йде повним ходом не тільки "в полях", а й у Верховній Раді. За два, що залишилися до літніх канікул, пленарні тижні парламентарії напевно остаточно ухвалять поправки до Виборчого кодексу, які безпосередньо стосуються виборчої кампанії на місцях. Робота над текстом ще кипить, але у експертів вже купа зауважень. По-перше, "слуги народу" пропонують знизити необхідний поріг виборців у громадах для проведення там виборів по мажоритарці з 90 тис. до 15 тис. Тобто в обласні і міські ради з кількістю виборців від 15 тис. незалежны кандидати балотуватися не зможуть – тільки від партій.
По-друге, "слуги" пропонують зобов'язати партії висувати своїх кандидатів мінімум в 2/3 областей, інакше їх не допустять до виборів. Тобто партія повинна зареєструвати свої осередки в більшій половині областей України. По-третє, чергові місцеві вибори 25 жовтня мають пройти на новій територіальній основі, передбаченій децентралізацією. Тут останнє слово за урядом. До офіційного старту виборчого процесу Кабмін повинен встигнути передати ЦВК новий план територіальних громад, щоб на їх основі "нарізати" округи.
Що зміниться
Незважаючи на те що на проведення місцевих виборів не вистачає 1,4 млрд грн, в "Слузі народу" обіцяють, що пройдуть вони у визначений Конституцією строк – 25 жовтня 2020 року. Правда, зі змінами як для партій, так і самих виборців.
З 1 січня 2020 року в Україні почав діяти новий Виборчий кодекс. Для виборців сайт "Сьогодні" виділив два головних нововведення. По-перше, тимчасово-переміщені особи вперше отримають право змінити свою виборчу адресу. Але водночас експерти застерігають від так званого виборчого туризму, коли нечисті на руку кандидати за гроші будуть залучати на свій округ виборців.
По-друге, зміниться сам бюлетень і форма його заповнення. Спочатку потрібно буде поставити "галочку" навпроти партії, за яку голосуєте, а в кінці бюлетеня написати номер кандидата. Перемогу отримають кандидати, що набрали більше 25% від виборчої квоти голосів свого округу. Для партій прохідний бар'єр 5%.
Пропорційну систему з відкритими списками новий Виборчий кодекс передбачає для виборів до Верховної Ради, обласних та місцевих рад, де кількість виборців перевищує 90 тис. осіб. Громадам з менш ніж 90 тис. виборців повернули мажоритарку, дозволивши балотуватися незалежним кандидатам без необхідності перебувати в будь-якій партії. Наприклад, на місцевих виборах у 2010 році балотуватися можна було тільки від партій, що збільшувало, як називають це експерти, партизацію місцевої влади. Але при цьому новий Виборчий кодекс забороняє кандидатам одночасно балотуватися, наприклад, і в мери, і в депутати місцевих рад.
Плюси і мінуси
Але під куполом вирішили змінити не просто правила виборів на марші. За словами координатора Громадянської мережі "ОПОРА" Ольги Айвазовської, прийнятий Радою 4 червня в першому читанні законопроєкт №3485 змінює виборчу систему, хоча Венеціанська комісія говорить, що за рік до виборів цього робити не можна.
Серед авторів законопроєкту – заступник голови фракції і глава партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко. Разом з главою фракції Давидом Арахамією вони неодноразово говорили, що голоси за прийняття законопроєкту №3485 знайдуться, і за чотири місяці до місцевих виборів правила їх проведення істотно зміняться.
Найскандальніша норма, яку критикують абсолютно всі експерти, – зниження рівня пропорційно-партійної системи до 15 тис. виборців у громадах. Нині чинний Виборчий кодекс передбачає мажоритарку в громадах з кількістю виборців до 90 тис. За словами колишнього заступника голови ЦВК Андрія Магери, зниження рівня застосування пропорційно-партійної системи призведе до "партизації" органів місцевого самоврядування.
"Виходить, що у нас не тільки в містах обласного, а й районного значення, де майже не існує партійних організацій, нікому буде висувати кандидатів. І спроби авторів законопроекту надати таку можливість організаціям партій вищого рівня – це теж не вихід із ситуації (проєкт №3485 дозволяє обласним партійним осередкам висувати кандидатів на місцевих міських виборах і подавати кандидатів у склади виборчкомів замість міських і районних організацій, якщо таких осередків партії там немає. – Авт.). Місцеві вибори – це не загальнонаціональні вибори. І, скажімо, районна або обласна організація партії не має ніякого відношення до міських виборів", – сказав сайту "Сьогодні" Андрій Магера.
З ним згоден і колишній заступник міністра регіонального розвитку, а зараз співробітник Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук. При цьому він запевнив сайт "Сьогодні", що Кабмін і Рада повинні встигнути доопрацювати необхідний пакет документів, щоб чергові місцеві вибори 25 жовтня пройшли вже на новій територіальній основі, яку передбачає децентралізація.
Норму про зниження в чотири рази грошової застави для кандидатів, які йтимуть за партійними списками, експерти похвалили. А ось пропозиція вперше ввести заставу для мажоритарників у розмірі 20% від мінімальної зарплати, навпаки, розкритикували. Як і введення загальнонаціонального 5%-вого прохідного бар'єру на місцевих виборах. Тобто якщо, наприклад, одна з київських партій не набирає в цілому по країні 5%, то в Київраду вона не проходить.
Ну і, мабуть, ще одна дискусійна норма – поправками до Виборчого кодексу вводиться можливість подачі кандидатами документів онлайн, голосування та підрахунку голосів за допомогою комп'ютера, інших електронних систем і технологій. Але, за словами Андрія Магери, проектом передбачається, що все це повинно регулюватися положеннями, затвердженими ЦВК.
"Це повинно регулюватися законом, тому що створюється занадто широке поле для Центральної виборчої комісії", – вважає Магера.
Подробиці про нові правила голосування на місцевих виборах дивіться в сюжеті "Сьогодні":