Верховная Рада. Фото: архів
Законопроект 4303 "Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження використання медійної продукції держави-агресора" авторства групи нардепів на чолі з Миколою Княжицьким на порядку денному нинішньої сесійного тижня. Тепер від російських діячів збираються вимагати "розписку" про засудження політики Володимира Путіна, якщо вони їдуть в Україну з виставою, концертом, а також якщо фільм за участю російської сторони мають намір показати в прокаті чи телеефірі.
Пропонується заборонити гастролі російських артистів, якщо гастролер не надав організаторам письмову заяву про засудження окупації України (виняток – ті, хто вже публічно заявив про це), а також встановити, що без підписання такої заяви росіяни не можуть брати участь у театральних постановках на території України, фільми, створені за участю осіб – резидентів країни-агресора, не отримають прокатного свідоцтва, а трансляція музичних творів, вперше опублікованих після 1 січня 2014 року, буде заборонена, якщо відсутні дані, що автор або виконавець публічно засуджували окупацію території.
"Це Талібан і шлях до ізоляціонізму, – так оцінює законопроект Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини. – Те, що нам здається дивним в фундаменталістських ісламських державах, ми переносимо в країну, яка, вважається, йде в Європу". За його словами, немає норм, які можуть заборонити країні обмежувати в'їзд по будь-яких критеріїв. "Не хочете пускати російських артистів – не пускайте. Але змушувати когось, хто, можливо, далекий від політики і погано знає, хто такий Путін і де знаходиться Крим, робити політичні заяви – це інквізиторські методи".
Заборонене завзяття
"Вимога підписати якісь папери – по суті шантаж, і використовувати його можуть по обидва боки кордону", – вважає експерт гастрольного ринку Юрій Гулевич. Він упевнений, що незалежно від політичних поглядів, артисти відмовляться, тому як в Росії при нинішньому режимі у них будуть набагато більші проблеми – аж до краху кар'єри. Папір – це ж не слова, а офіційний документ.
"Дана норма на діяльність наших компаній не вплине ніяк, але артисти навряд чи будуть таке підписувати. Такі заяви закриють їм можливість виступати в Росії, де у них теж багато шанувальників, і де, крім пропаганди, є ще 140 млн осіб", – міркує Максим Плахтій, засновник і CEO квиткового сервісу Karabas.com.
В Україні вже так перестали їздити "кремлівські" зірки, виступають в основному ліберали, які симпатизують Україні. Якщо до 2013 року близько 60% гастрольного ринку займали російські артисти, зараз приїжджають буквально одиниці, розповідає Плахтій. З частих гостей – Андрій Макаревич, Борис Гребенщиков.
Організатори концертів відзначають, що, крім вже відомого "чорного списку", СБУ додатково перевіряє артистів, які приїжджають з гастролями в Україну, і можуть несподівано відмовити у в'їзді. Серед таких раптово скасованих гастролей – концерт Єгора Крида, який повинен був виступати 9 квітня в "Стереоплазі", або не відбулися в листопаді минулого року гастролі Сергія Пєнкіна: були зібрані всі дозвільні документи – і від СБУ і від Мінкульту. Обидва відомства не забороняли в'їзд співакові, але на кордоні артиста не пустили. А ось у випадку з Алессандро Сафіна навесні цього року скасування вдалося запобігти: він зробив вибір на користь 6 міст в Україні, відмовившись від виступів в двох містах Криму.
Територія свободи
"Україна хотілося б бачити територією вільною від пропаганди. Нехай приїжджають всі, хто хочуть, і отримають адекватну реакцію людей на свою громадянську позицію – овації або "ганьба". Ми повинні показувати приклад справжньої демократії, альтернативу авторитарним режимам. Рано чи пізно нам буде необхідно налагоджувати взаємини з сусідами і тут дуже важлива культурна дипломатія", – вважає Плахтій.
Більшість експертів упевнені, щоб протистояти російському впливу, потрібно вкладати гроші у вітчизняну культуру, і це повинна бути не приватна ініціатива, а серйозна державна підтримка. "Найбільш дієвий спосіб боротьби з присутністю в ефірі російських співаків чи акторів – підтримка національного музичного і кіновиробника, – вважає Катерина М'ясникова, виконавчий директор Незалежної асоціації мовників. – Якщо сьогодні на території України будуть заборонені концерти російських артистів, це автоматично не призведе до зростання кількості українських концертів. Нам ще багато чого потрібно навчитися у західних країн, де функціонує безліч програм стимулювання і підтримки національного культурного простору".
Ідейний вплив
Свій висновок щодо законопроекту 4303 вже представила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська. Зокрема, в документі звертається увага на статтю 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. "Аналіз практики Європейського суду свідчить, що заборона поширювати інформацію та притягнення до відповідальності за її поширення може мати місце в зв'язку з контентом самої інформації, а не приналежністю розповсюджувача до певної категорії людей. Однак законопроектом пропонується обмежувати право на свободу вираження поглядів в формі поширення художніх творів на території України тільки на тій підставі, що учасником відповідного заходу або автором твору є громадянин Російської Федерації", – такий висновок правозахисників.
На думку режисера Романа Балаяна, такі питання повинні вирішувати люди культури: зібратися і поговорити. "Є різні люди і в Росії, і в Україні. До того ж половина російських акторів наполовину або навіть повні українці", – іронізує він. Але підписи і заяви вважає абсурдним рішенням. "Цікаво, як же вони поїдуть назад, підписавши таке? Уявляю, що їх чекає в нинішній Росії !!! Швидше за все, треба дивитися, з чим вони до нас їдуть. А що стосується запрошуваних акторів у фільми й серіали, то, врешті-решт, можна перевірити, в якому серіалі вони збираються зніматися, в якому фільмі, що в них проповідують сценаристи і кого гратимуть ці актори", – пропонує альтернативу Балаян.
Найбільше занепокоєння у метра українського кіно викликають культурні обмеження. "Я вже два з чимось роки не їжджу в Росію, і мені буде дуже шкода, якщо я не зможу побачити в Києві спектаклі Додіна, Серебряникова, Богомолова. У нас можна по каналу "Дощ" побачити тільки уривки їх вистав, і це дуже високий рівень... А, взагалі-то, створюється враження, що кимось отримано, не знаю від кого, грант на видання такого закону, який передбачає, мабуть, припинення будь-яких культурних зв'язків з Росією. Ну, тоді оголосіть, панове, що йде війна, а не АТО..."