Корупціонери не зобов'язані доводити законність походження своїх статків: заява КСУ

27 лютого 2019, 21:49
В КСУ пояснили, що підозрюваний у незаконному збагаченні не зобов'язаний доводити законність походження своїх статків, що це – робота слідчих

Фото: з відкритих джерел

Корупціонери в Україні не зобов'язані доводити законність походження своїх доходів.

Про це йдеться в заяві Конституційного суду з приводу оприлюднення рішення про визнання неконституційності статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, розміщеній на сайті КСУ.

Реклама

"У своєму рішенні Конституційний суд підкреслює, що протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів і приписів законодавства, прийнятого відповідно до Конституції України", - йдеться в документі.

Крім того, в ньому наголошується, що Конституція дає право підозрюваним у незаконному збагаченні не звітувати перед слідством про джерело своїх доходів. Навпаки, довести, що майно підозрюваного нажито з порушенням закону, повинна сторона звинувачення: "За приписами статей 62, 63 Конституції законодавче формулювання складу такого злочину, як незаконне збагачення, не може: покладати на особу обов'язок підтверджувати доказами законності підстав набуття ним у власність активів, тобто доводити свою невинність; надавати стороні обвинувачення право вимагати від особи підтвердження доказами законності підстав набуття ним у власність активів; робити можливим притягнення особи до кримінальної відповідальності тільки на підставі відсутності підтвердження доказами законності підстав набуття ним у власність активів ".

Також автори заяви зазначають, що скасована стаття 368-2 Кодексу не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України) та за конституційним приписом про неприпустимість залучення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе , членів сім'ї чи близьких родичів (право особи не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів) (частина перша статті 63 Конституції України).

Реклама

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Скасування статті за незаконне збагачення: в КСУ назвали причину

Крім того, в КСУ пояснили, що підозрюваний у незаконному збагаченні не зобов'язаний доводити законність походження своїх статків, що це – робота слідчих: "Законодавче визначення незаконного збагачення як злочину за умови, якщо сторона обвинувачення не виконує свій обов'язок збирати докази законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі, робить можливим перекладання цього обов'язку з боку обвинувачення (держави) на сторону захисту (підозрюваного або обвинуваченого), що є неприпустимим з огляду на конституційний принцип презумпції невинуватості, оскільки в такому випадку порушується припис частини другої статті 62 Конституції України про неприпустимість покладання на особу обов'язку доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, тобто право обвинуваченого особи не доводити свою невинуватість у вчиненні злочину " .

Реклама

Разом з тим, в КСУ все таки визнають у своїй заяві, що "протидія корупції в Україні є завданням виняткового громадського та державного значення, а криміналізація незаконного збагачення – важливим юридичним засобом реалізації державної політики в цій сфері". Однак судді КСУ впевнені, що "при визначенні злочином такого діяння, як незаконне збагачення, треба обов'язково враховувати конституційні положення, що встановлюють принципи юридичної відповідальності, права і свободи людини і громадянина, а також їхні гарантії".

У заяві серед іншого підкреслюється, що в Конвенції ООН проти корупції 2003 року, ратифікованої Верховною Радою України 18 жовтня 2006 року, в ст. 20 встановлено, що притягнути до відповідальності корупціонера держава-підписант конвенції може тільки не порушуючи норми своєї Конституції: "За умови дотримання своєї конституції та основоположних принципів своєї правової системи кожна держава-учасниця цієї конвенції розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисного незаконного збагачення, тобто значне збільшення активів посадової особи органу публічної влади, що перевищує її законні доходи, які вона не може раціонально обґрунтувати ".

27 лютого 2019 року КСУ оприлюднив рішення про визнання неконституційною статті 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). Зокрема, судді вважають, що дана стаття суперечить статтям 62 і 63 Конституції, згідно з якими всі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачаться на її користь і що ніхто не зобов'язаний давати показання або пояснення щодо себе і своїх близьких.

Коментуючи рішення КСУ, генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що статтю про незаконне збагачення не можна застосувати на практиці, тому вона просто неефективна.

Президент України Петро Порошенко пообіцяв внести до Верховної Ради законопроект про покарання чиновників за незаконне збагачення відразу після того, як з'явиться офіційне повідомлення про скасування Конституційним судом статті 368-2 в Кримінальному кодексі.

Детальніше про скандал навколо скасування цієї статті читайте в статті "Сегодня": Нардепи і незаконне багатство: як законопроект викликав скандал, і що далі.