Велика палата Конституційного Суду прийняла до розгляду ще одне питання, яке здатне викликати невдоволення і розкол у суспільстві.
Це питання про відповідність Конституції "мовного закону" – закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Як і під час розгляду питання про скасування покарання за незаконне збагачення і недостовірну інформацію в деклараціях чиновників і депутатів, аналіз мовного закону буде проходити в закритому режимі.
Що розглядатимуть
Подання з проханням визнати мовний закон неконституційним і скасувати було подано ще в червні минулого року (незабаром після прийняття закону) 51 народним депутатом. Незважаючи на те, що вони просили розглядати подання як невідкладне, Конституційний Суд витягнув його "з-під сукна" тільки зараз.
Нардепи, які підписали подання, цього разу оскаржують не окремі положення закону, а просять визнати неконституційним весь закон.
Вимагають дисертацій на мові нацменшин
Зокрема, автори подання вважають, що низка положень мовного закону порушують права громадян на використання рідної мови. А саме: "створюють атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття" в Україні і не регулюють сферу використання мов національних меншин.
Маються на увазі статті, в яких йдеться про те, що українська мова є мовою освітнього процесу в Україні, мовою науки, культури, книгодрукування, обслуговування споживачів тощо
На думку авторів подання, положення цих статей нібито порушують ст. 10 і 11 Конституції
Як приклад порушення вони наводять, скажімо, вимогу писати наукові дисертації на українській або англійській мові.
У цьому вони вбачають дискримінацію по відношенню до мов нацменшин і... Євросоюзу. Або, наприклад, вимогу писати назви органів влади українською мовою з можливим перекладом на англійську вважають дискримінаційним по відношенню до російської мови.
Не всі мови згадали в законі
Автори подання вбачають порушення й інших статей Конституції. Ось кілька прикладів.
У положеннях мовного закону крім української згадуються тільки кримськотатарська, англійська та офіційні мови Євросоюзу, хоча Конституція вимагає від держави забезпечити вільний розвиток і захист усіх мов нацменшин, говориться в поданні.
"Вони (тобто норми закону. – Авт.) Фактично означають дискримінацію російськомовних громадян за мовною ознакою", – роблять висновок автори подання, нагадуючи, що дискримінація заборонена ст. 24 Конституції.
Як складати іспит з української мови?
Також автори подання незадоволені тим, що від претендентів на українське громадянство вимагається володіння державною мовою на рівні, який визначає Національна комісія зі стандартів державної мови.
Вони відзначають: ця стаття не враховує, що претендентами на громадянство можуть бути сліпі, глухі, німі, а отже, порушує ст. 22 Конституції – в тому сенсі, що звужує права і свободи людини.
Які ще закони хочуть скасувати?
Оскаржується в поданні і процедура прийняття закону. Зокрема, при прийнятті законопроєкту в другому читанні і в цілому депутати нібито були позбавлені права вносити поправки і уточнення.
Законопроєкт був поставлений на голосування в цілому, не дивлячись на те, що не всі розбіжності вдалося ліквідувати, деякі правки були внесені прямо під час розгляду законопроєкту, скаржаться автори подання. Вони перераховують також багато інших порушень Регламенту ВР під час підготовки законопроєкту.
Наприклад, те, що на сайті Головного комітету не було опубліковано стенограму і висновок за підсумками розгляду цього законопроєкту. І в водночас рішення Головного комітету було винесено до врахування всіх правок.
Також автори подання стверджують, що під час голосування законопроєкту не всі депутати голосували особисто. Їх картками нібито голосували інші нардепи.
Нагадаємо, після того, як Конституційний Суд виніс рішення про скасування покарання за недостовірну інформацію в деклараціях, зажадав припинити публікувати декларації чиновників і депутатів у відкритому доступі і фактично заборонив НАЗК перевіряти суддів, до діяльності цього органу влади прикута особлива увага суспільства. 30 жовтня біля будівлі суду пройшла масова акція протесту з використанням фаєрів і димових шашок. Після цього КСУ вирішив встановити решітки на вікна та двері.