Фото: pixabay.com
Після того, як президент Росії Володимир Путін оголосив про те, що балотуватиметься на президентських виборах 2018 року, стало зрозуміло, що серйозних конкурентів у нього немає. А це означає, що до 2024 року Росія буде путінською. І тепер всьому світу треба задуматися, що з цим робити. Але чи надовго вистачить путінського режиму і полум'я "військового націоналізму" насправді? Таким питанням задається політичний оглядач Наталі Нугейред на сторінках видання The Guardian.
Сьогодні експерти розділилися на два табори. Багато з них вважають, що Росія ще довго може протриматися як конфронтаційно налаштована ревізіоністська держава, яка шукає помсти за минулі приниження. І нерішучість Заходу в сирійській кризі переконала її в тому, що і приєднання Криму США стерплять.
Росія зараз перебуває в стані війни в Сирії і в Україні, стверджує автор статті, і це нова норма, а не щось минуще. Російське суспільство поглинули агресивний націоналізм і антизахідні настрої, Росія не зацікавлена у вирішенні конфліктів і вважає використання сили ключовим інструментом в досягненні зовнішньополітичних цілей.
Як повідомлялося раніше, спецпредставник США по Україні Курт Волкер зазначав, що Путін може несподівано піти на угоду щодо України.. За його словами, він не добився своєї мети в Україні, а навпаки – своєю війною згуртував українців, тому тепер він зацікавлений у виході з військового конфлікту.
Провали в економіці Путін компенсує підняттям міжнародного престижу країни.
"Путін в хорошій формі. Він протримається ще довго", – робить висновок Наталі Нугейред.
З іншого боку, експерти вказують на те, що все це недовговічне. Путін перебуває при владі стільки ж, скільки Брежнєв. Гіпотетично після свого нового терміну і якогось перехідного періоду на зразок президентства Медведєва 2030 року він знову зможе балотуватися, але тоді йому буде 77 років. "Правління старців" в Росії вже було, і нічим хорошим воно не закінчилося, зазначає автор статті. Путін стикається з тими ж економічними проблемами, з якими боровся Брежнєв: ціни на нафту тримаються на низькому рівні, російським олігархам дістається менше, і конкуренція серед правлячої еліти посилюється. Молоді таланти емігрують, а в спину Росії дихає Китай. Націоналізм себе вичерпає, і путінізм себе зживе, пророкують ці експерти.
"Можливо, росіяни і мріють про стандарти життя, як на Заході, але вони реально не зацікавлені ні в демократії, ні в співпраці з Європою", – зазначає експерт.
У разі другої концепції при закінченні епохи Путіна в Росії настануть кардинальні зміни. Прихильники цієї теорії вважають, що росіяни почуваються набагато ближче до Європи, ніж до Китаю, і хочуть жити в нормальному суспільстві, а не в "оруеллівській параної".
Втім, зазначає оглядач, перша концепція набагато реалістичніша, а друга дає привід для надії.
Нагадаємо, український лікар Євген Коморовський вважає, що Путіну необхідно одружитися з молодою енергійною дівчиною. Ось тоді б з ним було простіше домовлятися.
У свою чергу український історик і публіцист Ярослав Грицак вважає, що Путін програв в Украіні, однак він не здається і має намір здійснити свій план "Б" – послабити українську державу і поховати шанси на нову реформовану країну.