Клімкін назвав головну мету судового розгляду в Гаазі проти РФ

6 березня 2017, 14:55
Глава МЗС України вірить в міжнародне право і справедливість. І вважає, що позов допоможе захистити українців

Павло Клімкін. Фото: AFP

Головною метою України в рамках розгляду позову проти РФ в Міжнародному суді ООН є захист прав і життів українців . Про це в Facebook міністр закордонних справ України Павло Клімкін .

" Гаага сьогодні – перше слухання Україна проти Росії . Наша головна мета – захистити життя і права українців . Вірю в міжнародне право і справедливість " , – написав він.

Як повідомлялось, Міжнародний кримінальний суд в Гаазі почав розгляд позову України проти Росії за скоєні військові злочини. Слухання , що почалися сьогодні , будуть проходити до 9 березня.

Реклама

16 січня Міністерство закордонних справ України подало позов щодо порушення Росією Конвенції ООН з протидії фінансуванню тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації в Міжнародний суд ООН в Гаазі.

У позові Україна стверджує, що Російська Федерація порушує Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму шляхом надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням, які скоїли ряд актів тероризму на території України. До найбільш трагічних терористичних атак російських маріонеток Київ відносить знищення літака "Малайзійських авіаліній" рейсу MH17, обстріли житлових районів Маріуполя і Краматорська, знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік від Волновахи і смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові.

Крім того, Україна стверджує, що Російська Федерація порушує Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, приймаючи участь в кампанії дискримінації щодо неросійських громад, які проживають на окупованій території Кримського півострова, зокрема, спільнот етнічних українців і кримських татар. Київ вважає, що, починаючи з незаконного "референдуму", російська окупаційна влада проводить політику культурного знищення цих громад. Така дискримінаційна політика була засуджена Генеральною асамблеєю ООН і проявилася в забороні діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, хвилі зникнень, вбивств, самовільних обшуків, затримань, спроб припинити мовлення ЗМІ, а також в обмеженні викладання української та кримськотатарської мови.