Революція чи війна кланів? Що насправді сталося в Киргизстані

В результаті масових акцій протесту в Бішкеку проти фальсифікації парламентських виборів результати виборів визнані ЦВК недійсними. Попереду – нові вибори депутатів і, не виключено, президента.

Чому народ вийшов на вулиці (знову!), що або хто стоїть на чолі протестів і чим закінчиться нинішнє протистояння – з'ясовували журналісти "Сьогодні".

Головне:

• Киргизстан дуже схожий на Україну до Майдану: владу там ділять дві великі умовні партії (клани півночі і півдня).
• Зважаючи на це, Киргизстан, мабуть, найбільш демократична з пострадянських середньоазіатських держав.
• Клани півночі і півдня управляли країною поперемінно. Часто влада змінювалася в результаті "кольорової революції".
• Нинішня "революція" – з цього ж розряду

Киргизстан є найбільш демократичною з середньоазіатських держав колишнього СРСР. З багатьма умовностями і місцевими особливостями, звичайно. Але насправді вибори тут завжди були дуже конкурентними. А глава держави, що переступив певну (часто не артикульовану, але таку, що підтверджується громадським, а скоріше міжклановим договором) межу, ризикував бути зміщеним достроково. Так сталося з екс-президентом Аскаром Акаєвим (повалений в результаті Тюльпанової революції у 2005 році. Так сталося з його наступником Курманбеком Бакієвим (повалений у 2010 році).

У процесі революційних і постреволюційних пертурбацій колишні соратники нерідко зраджували один одного, створювали конкуруючі партії і ворожі союзи. Уряди змінювалися з приголомшливою швидкістю. А в 2010 році, у пошуках найбільш прийнятної і стійкої конфігурації влади, киргизькі еліти пішли на зміну конституції. Формально Киргизстан став парламентсько-президентською державою. При цьому де-факто президент мав значну вагу. Загалом, все як в Україні.

Який вплив кланів

Демократичність (а скоріше слід говорити про конкурентність) виборів була обумовлена вкрай важливою місцевою особливістю: Киргизстан історично умовно розділений на дві рівновеликі частини: північ і південь. У кожній з яких мають сильний вплив свої еліти. Поділ цей сягає корінням глибоко в історію. Але факт залишається фактом: протягом багатьох років цей фактор відігравав у Киргизстані важливу роль.

Почнемо з того, що навіть за часів СРСР керівниками республіки поперемінно ставали представники то одного, то іншого клану. Причому Москва дотримувалася цього принципу дуже ретельно. У незалежному Киргизстані принцип дещо змінився:

• Вплив президента компенсувався впливом парламентських партій, серед яких був представлений і клан-опонент.
• Практично без винятків прем'єром і президентом одночасно були представники різних кланів.

"Останній принцип дотримувався майже завжди, – розповів сайту "Сьогодні" киргизький політолог Токтогул Какчекеєв. – Президент Сооронбай Жеенбеков (співрозмовник в розмові називав його "колишнім президентом. – Авт.), що представляє південний клан, свого часу був прем'єр-міністром у Алмазбека Атамбаєва (північний клан. – Авт.). А експрезидент Бакієв (південний клан) був прем'єром при Аскарі Акаєві (північний клан. – Авт.)".

Відзначимо, що кожен президент оголошував своїм обов'язком боротьбу з клановістю. Втім, тільки на словах: реально ж глава держави намагався домовитися з кланами (якщо був досить мудрий) або ж просував представників власного клану і робив спробу узурпувати владу (якщо був недостатньо далекоглядний).

"Це не тільки для Киргизстану характерно – клановість взагалі характерна для політики в пострадянських країнах, де якщо не клани, то олігархи формують політичні списки. Просто в Центральній Азії олігархи і керівники кланів – це приблизно одне й те саме", – зазначив у коментарі каналу "Україна 24" директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

В цілому ротація президентів в Киргизстані відбувалася в такий спосіб:

Чому народ протестує

Серед нинішніх причин протестів киргизький політолог називає такі:

• Невдоволення населення соціально-економічним становищем в країні, корупцією і бідністю.

"Один з представників влади так і сказав: якби ми не роздавали хліб під час епідемії COVID-19, багато б народу загинуло. Люди реально голодують. Отже, ми не можемо сказати, що Жеенбеков протягом трьох років зробив хоч щось, щоб нагодувати народ", – зазначає Токтогул Какчекеєв.

• Орієнтація нинішньої влади на арабські країни.

"У нас народ орієнтується в основному на Росію. Але нова влада більше орієнтувалася на Саудівську Аравію, Кувейт, Туреччину. Остання надавала економічну допомогу. В результаті цієї допомоги рівень ісламізації підріс, є політичні партії, які пропагують іслам. Найбільш близький до цих процесів південь. Брат нинішнього президента Асилбек Жеенбеков, будучи спікером парламенту, спорудив у ньому мечеть. У країні побудовано 2500 мечетей і мусульманських університетів, а світських шкіл залишилося 2200. Але люди хочуть світського навчання. Ісламізація стала однією з причин нинішніх виступів", – каже Токтогул Какчекеєв.

• Порушення нинішньою владою "неписаних правил" балансу влади.

"Сооронбай Жеенбеков порушив принцип, коли прем'єром призначається представник клану-опонента. Після відставки Мухаммедкалия Абилгазієва (північний клан) влітку нинішнього року прем'єром був призначений Кубатбек Боронов (народився на півдні, в Ошській області. – Авт).

• Спроба узурпувати владу (так сприйняли результати парламентських виборів представники півничан. – Авт.)

"Всі чотири партії, які нібито пройшли в парламент, фінансувалися з однієї кишені. Принаймні, так стверджують ЗМІ. Їх фінансував представник впливового південного клану, колишній високопоставлений чиновник (називає прізвище), навколо якого нещодавно був великий корупційний скандал", – каже політолог.

Що буде далі

За словами киргизького політолога, революційні сили можуть погодитися на повторні парламентські вибори. Але з умовою відставки президента Жеенбекова.

"У будь-якому разі я вважаю, Жеенбекову прийшов кінець. Як кажуть в народі – поїзд пішов", – каже Токтогул Какчекеєв.

Втім, перевиборами і відставкою чинного глави держави зміни не обмежаться. Опозиція має намір знову змінити конституцію – щоб зробити політичну ситуацію в країні більш стабільною і керованою.

За словами Токтогула Какчекеєва, найвірогідніші наступні зміни:

• Перехід від партійної системи виборів до мажоритарної або змішаної (такі системи вже апробовувалися в Киргизстані в недавньому минулому).

"Переважна більшість людей "наїлися" пропорційною системою, яка була введена в 2010 році. Місця в партійних списках продаються – місце коштує 300-380 тисяч доларів. У парламент ідуть за недоторканістю і захистом власності. На цих виборах в депутати пішли 222 колишніх злочинці, які були засуджені і 55 знаходяться під слідством. А людина, у якої немає грошей, не може реалізувати своє право бути обраним", – зазначає Токтогул Какчекеєв.

• Ліквідація посади президента або прем'єра.

"Це питання неодноразово обговорювалося на політичному і науковому рівні. Нам не подобається подвійність влади. По-перше, президент у нас перебрав повноваження секретаря компартії: ні за що не відповідає, тільки дає вказівки. А хлопчиком для биття залишається прем'єр. По-друге, справді ці складнощі і тертя: північ-південь, схід-захід... Тому вирішили: або залишаємо фігуру президента, але прибираємо прем'єра, як в США. Або ж як в Ізраїлі – ліквідуємо посаду президента, але залишаємо посаду прем'єра. Повинна бути єдиноначальність виконавчої влади", – каже Токтогул Какчекеєв.

Якщо говорити про геополітику, то, як зазначив у коментарі телеканалу "Україна 24" експерт з питань міжнародної політики українського Інституту з питань майбутнього Ілія Куса, нинішнє протистояння – скоріш за все внутрішні політичні розбірки, не ініційовані ззовні.

"Я не знаю, це було ініційовано іншими зовнішніми гравцями чи просто накопичилися проблеми внутрішні. Але Росія через ці протести програє", – сказав політолог.

Водночас Токтогул Какчекеєв зазначив, що в результаті перемоги опозиції зв'язки з Росією будуть зміцнюватися.

Тим часом очевидці розповіли "Сьогодні", як протікали події в Бішкеку і як за одну ніч відбулася "революція".

Протести в Бішкеку тривали всю ніч: