Київ готовий йти на поступки Сходу Фото: AFP
Київ готовий йти на поступки Сходу, заради миру в країні. Про це заявили прем'єр Арсеній Яценюк та в. о. президента Олександр Турчинов. У першу чергу, це реформа місцевого самоврядування: децентралізація влади, ліквідація губернаторів та обласних держадміністрацій як таких, а також створення виконавчих комітетів замість них. Формувати виконкоми будуть місцеві ради. Обіцяють по-іншому підійти і до формування бюджету, давши владі на місцях більше можливостей з розподілу зароблених регіоном грошей. Заявили Турчинов і Яценюк та й про статус російської мови: другої державної влада не обіцяє, але підкреслює, що місцеві ради зможу самі вирішувати, яку мову робити офіційною в своєму регіоні. Як і раніше, як одна з умов підписаного в Женеві заяви, планується і амністія учасників протестів, які самі складуть зброю і звільнять будівлі та площі.
Про нові реформи висловили свою думку експерти. "Фактично, зараз йдуть торги між центром і місцевими елітами. Чи вдасться реалізувати все обіцяне – тут у мене є сумніви. Але поки є шанс домовитися зберегти країну єдиної, переговори мають продовжуватися", – вважає есперт Володимир Фесенко.
"Чи зможе виконання цих умов стабілізувати ситуацію – безпосередньо залежить від РФ. Ми робимо достатньо, щоб заспокоїти регіони, – вважає політолог Олександр Палій. – Але як Росія відреагує на поступки, так і буде розвиватися ситуація. Владі ж, у свою чергу, треба показати, що ми умови Женеви виконуємо, домагатися подальшого тиску Заходу на РФ, кажучи: ми не розуміємо, чого від нас хоче РФ".
Скасування ОДА та створення виконкомів на місцях викликають у експертів різні оцінки. "Головний плюс – глава виконкому, на відміну від губернатора, не призначається зверху, тому у них є вотум довіри народу. Навіть якщо їх будуть призначати облради, це не прямий, але все ж процес місцевої демократії", – каже політолог Вадим Карасьов.
"Це дуже корисний досвід місцевого самоврядування. Головне – щоб тим чи іншим регіоном дійсно управляли місцеві громади", – вважає Олександр Палій. Разом з тим, Палій попереджає, що головний ризик – втрата центром важелів управліннями регіонами. "Потрібна і координація зверху, щоб не з'явилися нові місцеві князьки", – вважає експерт.
"Головне – все ж при всіх цих змінах зберегти контроль з центру, – згоден і Карасьов. – Потрібні префекти, які стежитимуть за діями місцевої еліти".
Факт того, що більше податків буде в руках місцевої влади також викликав різні прогнози. Периферійний принцип організації країни, коли центр забирає всі фінанси, а потім сам розподіляє між областями, давно себе зжив, підкреслює Вадим Карасьов: "Ця модель знекровлює регіони, тому пора щось змінювати".
"Ідея дуже популярна, але головне – правильно прописати вже зараз, яка частина податків залишиться на місцях, а яка буде перераховуватися в загальну скарбницю", – говорить Володимир Фесенко. – Боюся, що коли все порахують і з'ясують, що ж заробляє кожна область, то регіони самі чинитимуть опір реформі. У нас же більшість регіонів дотаційні. А якщо податок цілком, скажімо, ПДВ, не йде в Київ, то питання пільг доведеться вирішувати на місцях, і частину пільг можуть скасувати ".
"Ризик – переміщення корупції в регіони. Раніше з хабарами їздили в центр, тепер дадуть на місці", – говорить Карасьов.
Те, що мовний статус визначатимуть регіони, на думку Палія, може заспокоїти ситуацію. "Фактично закон про мови і так дозволяє зробити російську офіційною, але, думаю, влада хоче ще раз підкреслити захист її прав", – вважає Палій.
"Це дає певні гарантії Сходу, – вважає і Вадим Карасьов. – На більше влада поки не може піти".
Володимир Фесенко вважає, що в питанні мови потрібно бути вкрай обережними. "Влада обережна через несприйняття їх виборцями ідеї другої державної мови, – зазначає Володимир Фесенко. – Але, думаю, в цьому питанні повинні бути зрушення. Якщо у нас буде відмова від федералізації в обмін на другу державну мову, то це невелика втрата. Навіть якщо "Свобода" голосувати не захоче, тут можна знайти компроміс з комуністами, ПР та іншими політичними силами".
Амністія в обмін на здачу будівель і зброї також викликає різні оцінки. "Це може бути хорошм компромісом, який покаже, що ми виконуємо рішення Женеви. Головне – переговори і з "Правим сектором", і з Майданом, і з загарбниками на Сході. Майдану звільнити одну будівлю і зняти барикади, які вже не потрібні, – нескладно. Можна також привезти місію ОБСЄ до формувань "Правого сектора" і перевірити їх на зброю, – пояснює Володимир Фесенко. – Так ми покажемо, що ми все зробили, тепер ваша черга".
"Не можна амністувати всіх авансом, – підкреслює Фесенко. – Потрібен чіткий графік амністії та умови. Складається зброя, здаються будівлі – звільнення від відповідальності".
Олександр Палій вважає, що не можна звільняти тих, хто винен у тяжких злочинах: "У Женеві цього не вимагають".