Яким буде Антикорупційний суд: відбір суддів і дата старту

Верховна Рада закінчила формувати органи боротьби з корупцією в Україні. Зібравши в минулий четвер понадконституційну більшість (315 голосів), нардепи створили Антикорупційний суд. "Сегодня" розібралася, як буде працювати новий орган і які ризики для нього залишилися зараз.

Радість Джанні

Створення нового суду згадується ще в коаліційній угоді ВР 2014-го. Але активно ламати списи політики почали півроку тому, коли президент Петро Порошенко подав до парламента свій законопроект. У березні його ухвалили в першому читанні, за три місяці нардепи напрацювали майже дві тисячі правок, провели десятки годин в переговорах з МВФ і Венеціанською комісією, а 7 червня схвалили документ у другому читанні. У суботу його підписав спікер ВР Андрій Парубій. Голова "венеціанки" Джанні Букіккіо поспішив зі своєю реакцією:

"З великим задоволенням, я б навіть сказав, з великою радістю, я дізнався про рішення ВР ухвалити цей закон. За повідомленнями, він відповідає нашим рекомендаціям".

На теплі слова єврочиновника відгукнувся Порошенко, назвавши створення суду "спільною історією", а голова САП Назар Холодницький підкреслив: "Нарешті країна побачить вироки, а не піар-арешти".

У МВФ новину сприйняли більш стримано. За словами постпреда фонду в Україні Йоста Люнгмана, закон ретельно перевірять на відповідність домовленостям.

Вето на трьох

Головною вимогою Заходу була наявність права вето у ради міжнародних експертів при відборі суддів. Після тривалих торгів в підсумкову редакцію закону потрапило компромісне рішення: якщо з кандидатурою не згодні троє з шести "міжнародників" – претендент вилітає з конкурсу. Цей вердикт можна подолати тільки на спільному засіданні ради "міжнародників" і Вищої кваліфікаційної комісії суддів, куди входять 16 осіб. Вето можна зняти голосами 12 з 22 членів спільного засідання, але троє з цієї дюжини обов'язково мають бути міжнародними експертами.

За словами одного з авторів законопроекту, екс-заступник міністра юстиції Грузії Георгія Вашадзе, хоча антикорупційні суди і існують в двох десятках держав (найближчі до нас – в Болгарії і Хорватії), такого підходу ще не було ніде. Він також назвав приклади організацій, члени яких можуть потрапити до ради "міжнародників": Європейська комісія, GRECO (група Ради Європи по боротьбі з корупцією), ОБСЄ та інші. Правда, в законі йдеться, що міжнародним експертом може легко стати і громадянин України.

Крім того, парламент помітно звузив підсудність нового органу. Якщо спочатку передбачалося, що він буде розслідувати справи не тільки Нацбюро антикорупції, але і Державного бюро розслідувань, і навіть прокуратури, то в підсумковій редакції цей привілей залишили тільки НАБУ. За словами президента, новий суд зможе почати свою роботу після того, як набереться 35 суддів (необхідний за законом мінімум). При цьому вже відома і верхня межа їх зарплат – 300 тис. грн на місяць.

Ризики

На думку політолога Ігоря Тишкевича, рішень нового суду раніше літа 2019-го чекати не варто:

"Зараз починається найцікавіше – довга процедура відбору. Тільки місяць-два будуть визначаться члени спільної комісії з відбору суддів. І до кінця січня 2019-го, можливо, будуть обрані судді. Далі – вибори керівництва суду, створення інфраструктури (набір помічників, технічних фахівців) і таке інше".

Але член громадської ради доброчесності Михайло Жернаков зазначає: в першу чергу потрібен ще один закон від президента, який юридично створить суд. У ньому буде тільки один рядок:

"Створити Вищий антикорупційний суд у Києві". "Крім того, нам потрібно вдосконалити процедуру відбору до ВККС – діюча процедура непрозора і дозволяє багато маніпуляцій. Нарешті, потрібно уважно моніторити процес відбору міжнародних експертів", – додає він.

Експерт із судової реформи РПР Роман Куйбіда говорить про інший ризик:

"Касаційною інстанцією для Антикорупційного суду буде Верховний суд. І якщо при владі буде вплив на суддів ВС, то вони зможуть скасовувати рішення Антикорупційного суду".

Європарламент обговорить "макрофін"

Вже у цю середу депутати Європарламенту мають намір голосувати за надання Україні 1 млрд євро в рамках нового пакета макрофінансової допомоги. На порядку денному ЄП також зазначається, що напередодні, 12 червня, депутати попередньо обговорять це питання. Однак, за словами політолога Володимира Фесенка, цей факт ніяк не пов'язаний з голосуванням у четвер.

"У ЄС бюрократичні процедури такі, що там не відбувається різких поворотів. Єврокомісія ухвалила рішення про надання цього мільярда ще минулого місяця. Комітет ЄП вперше "макрофін "розглядав взагалі в квітні", – підкреслив експерт.

А ось на черговий транш від МВФ ($ 1 млрд), за його словами, позитивне голосування за Антикорупційний суд вплинути може.

"За моїми оцінками, створення Антикорупційного суду – це приблизно 60% від того, що потрібно було зробити в питанні співпраці з фондом. Наступне важлива умова – ціна на газ. Це приблизно дві третини. Наскільки я знаю, переговори ведуться і є якась компромісна пропозиція з української сторони", – резюмує Фесенко.