Місія ОБСЄ фіксує відведення озброєння в зоні бойових дій на Донбасі. Фото: AFP
Експерти Інституту світової політики презентували звіт з рекомендаціями щодо врегулювання конфлікту на сході України. В основу рекомендацій був закладений досвід врегулювання конфліктів в 9 країнах: Великобританії, Анголі, Ліберії, Хорватії, Боснії, Косово, Молдові, Грузії та Кіпрі.
В рамках звіту були представлені висновки найбільш дискусійних етапів врегулювання конфлікту: миротворчої місії, роззброєння, демобілізації, амністії і проведення виборів на постконфліктних території.
"Хотіли б підкреслити, що свідомі того, що здійснення всіх цих етапів може бути тільки після виведення військ з України Російською Федерацією. Світовий досвід демонструє певні підводні камені, яких можна уникнути в процесі врегулювання конфлікту", – сказала в ході презентації звіту заступник директора Інституту світової політики Катерина Зарембо.
Миротворча місія. На підставі досвіду вирішення конфліктів в Хорватії, Ліберії, Боснії і Герцеговині, Косово, Анголі експерти інституту дійшли висновку, що для ефективного моніторингу виконання плану врегулювання місія повинна мати виконавчі повноваження і військовий компонент. Для її ефективності важливою є здатність загрожувати силою членам незаконних збройних формувань, які не бажають скласти зброю. Також місія повинна мати доступ до всієї території та інфраструктурних об'єктів країни, включаючи військові об'єкти, підкреслила Зарембо.
Фото: AFP
"Досвід Грузії підтверджує, що навіть якщо місія має мандат авторитетних міжнародних організацій (ООН і ОБСЄ), але не має військового компонента і можливості захистити себе, то фактично вона стає вразливою і залежною від сторін конфлікту. У випадку Грузії місія ООН в Абхазії і місія ОБСЄ в Південній Осетії покладалися на миротворчі сили СНД, які фактично перебували зі Збройних сил Російської Федерації, як на гаранта власної безпеки. Україні важливо уникнути такої ситуації", – сказала вона.
Аналіз десятків конфліктних ситуація в світі доводить, що неозброєні або легко озброєні місії з обмеженими мандатами, як місія ОБСЄ в Україні, практично не мають ефекту для підтримання миру, відзначає експерт. У той же час багатогранні місії або місії з примусу є набагато ефективнішими для миротворчого процесу.
"Важливо розуміти, що виконання мирної угоди в Україні тільки міжнародна миротворча місія здатна забезпечити безпекову середовище, необхідне для реалізації мирної угоди", – сказала Зарембо.
Роззброєння. "Зараз для врегулювання конфлікту багато фахівців наполягають на роззброєння. Але мало уваги приділяється питанню, що буде відбуватися з членами незаконних збройних угруповань після вирішення конфлікту. За даними Генштабу України, сьогодні в бойових діях проти української армії беруть участь понад 20 тисяч українських громадян. Тому навіть коли російські війська покинуть українську територію, актуальним питанням залишається реінтеграція цих людей", – сказала експерт.
Фото: AFP
На підставі досвіду Боснії і Анголи експерти Інституту дійшли висновку, що успішному роззброєння і демілітаризацію сприяє деталізація цього процесу в мирній угоді. При цьому, необхідною умовою для роззброєння і демілітаризацію є контроль над кордоном. Так, якщо Україна або международнач місія не матимуть впливу на всю ділянку кордону в зоні конфлікту, роззброєння і демобілізація можуть бути ускладнені, вважають експерти.
"Невід'ємною частиною постконфліктного врегулювання є стратегія з роззброєння, демобілізації і реінтеграції, в яку, за досвідом інших країн, в яких були конфлікти, можна залучити міжнародних донорів (зокрема ООН і Світовий банк). Ми підкреслюємо, що, на нашу думку, програма роззброєння, демобілізації і реінтеграції повинна бути спрямована не тільки на колишніх комбатантів, а й на військових Збройних сил України", – сказала Катерина Зарембо.
Амністія. Під амністією в міжнародній практиці розуміють відмова від кримінального переслідування, і в певних випадках, цивільних позовів проти особи або групи осіб за певні злочини, вчинені в минулому, а також анулювання раніше встановленої юридичної відповідальності. Це відрізняє амністію від помилування – офіційного рішення, яке звільняє вже засуджену особу або групу осіб від відбування покарання, підкреслюють експерти.
Фото: Михайло Соколов/ТАСС
"Важливо розуміти, які злочини не підпадають під амністію. Це перш за все злочини проти загального міжнародного права, визначеного в Римському статуті. Це злочин геноциду, злочини проти людяності і військові злочини", – зазначає Зарембо.
Міжнародно визнаною практикою є обмежена амністія за менш тяжкі злочини, вважають експерти Інституту. На їхню думку, Україні варто прийняти оновлений закон про амністію, який би містив конкретні умови її надання і конкретні тимчасові рамки. Зокрема, амністія повинна проводитися паралельно з іншими заходами, спрямованими на розслідування або люстрацію. При цьому, орган, який відповідає за амністію, повинен користуватися довірою всіх сторін конфлікту, тому доцільним є створення нового органу за участю міжнародних правозахисних організацій.
Вибори. В постконфліктних період вибори є ключовим елементом врегулювання, вважають експерти Інституту світової політики. При цьому, як показав аналіз світового досвіду, передчасне проведення виборів і неналежна підготовка до них не тільки не сприяють примиренню, а й можуть спровокувати відновлення бойових дій.
Фото: Anatolii Boiko
"Зокрема, можна говорити про певну послідовність мирного врегулювання, яка повинна передувати виборам. По-перше, вибори можна проводити тільки на демілітаризованій території. Досвід Анголи показує, що при проведенні виборів до завершення процесу роззброєння, як це і сталося в Анголі, виростає ймовірність відновлення збройного протистояння. Адже сторона, яка програє вибори, може спробувати за допомогою зброї змінити результати волевиявлення", – сказала Катерина Зарембо.
Крім того, вибори можна проводити тільки тоді, коли кордони держави знаходяться під повним її контролем або контролем міжнародних спостерігачів, вважають експерти.
Також, щоб уникнути електоральних маніпуляцій, у виборах повинні брати участь тимчасово переміщені особи і біженці, які повернулися в місця колишнього проживання, однак, для цього потрібен час, підкреслює Зарембо.
"Це призводить нас до висновку...: якщо вибори проводяться менш, ніж через два роки після припинення вогню в разі молодих демократій, і менш, ніж через рік після припинення вогню в разі розвинених демократій, це призводить до відновлення збройного протистояння. Найоптимальнішим часом від припинення вогню до проведення виборів вважається 3 роки", – сказала вона.
Також експерти Інституту наголошують і важливість участі міжнародних організацій у підготовці та проведенні виборів. При цьому, така участь не повинно обмежуватися роллю спостерігача.
"Вибори, організовані і проведені під керівництвом міжнародної структури, буде складніше оскаржити", – резюмувала Зарембо.
Учасники переговорів: Безпека та звільнення заручників – ключові фактори для врегулювання конфлікту
Як вважає представник України в політичній підгрупі тристоронньої контактної групи Роман Безсмертний, ключовим компонентом врегулювання конфлікту на Донбасі є безпека.
"Очевидно, що перед тим, як давати відповідь на питання амністії і виборів, потрібно відповісти на питання: чи включити і задіяти всі необхідні механізми для припинення вогню і забезпечення безпеки, або ми продовжуємо бути свідками того, як один з учасників цієї системи (колективної світової системи безпеки) поставляє на територію іншої країни в необмежених обсягах боєприпаси і зброю", – сказав він.
Поряд з фактором безпеки, ключовим аспектом врегулювання конфлікту на Донбасі є гуманітарний, зазначила в ході дискусії представник України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.
"Я підкреслюю те, що два ключових пункти Мінських угод залишаються невиконаними: про звільнення всіх незаконно утримуваних осіб та про безперешкодний доступ міжнародних гуманітарних місій на всю територію, яка постраждала від конфлікту. Іноді у мене складається враження, що за це бореться тільки Україна", – зазначила вона.
Так, за інформацією СБУ в заручниках залишається 136 громадян України, повідомила вона.
"У цю страшну цифру входять і 9 громадян України, які перебувають як політичні в'язні в тюрмах РФ. Очевидно, що коли сьогодні ми говоримо про безумовне виконання Мінських угод, то наші західні партнери повинні ставити акцент не просто на виборах, а на тому, що це – звільнення заручників, в тому числі і незаконно вивезених на російську територію політичних в'язнів: Сенцова, Кольченка, Савченко, – вважає Геращенко. – Яка може бути амністія без звільнення заручників? Які вибори можуть бути без звільнення заручників? Шантажуючи нас звільненням, вони намагаються прив'язати цей пункт до амністії. Хоча це абсолютно різні пункти Мінських угод. І абсолютно очевидно, що амністія – це індивідуальний акт, який можливий тільки до тих людей, які дійсно причетні до воєнних злочинів, тероризму, вбивств. Амністія може здійснюватися тільки ім'ям України. Якщо імені України немає на окупованих територіях, про яку амністії ми можемо говорити? І це наша жорстка позиція".
На думку Геращенко, тільки після забезпечення безпеки і врегулювання гуманітарного питання можна переходити до політичних дискусій щодо виборів на Донбасі.
"Безпека понад усе. Ми не можемо говорити про проведення конституційної реформи, про проведення виборів без того, щоб припинити стріляти. Ми не можемо говорити про досягнення безпеки без закриття кордонів... Неможливо проводити вибори, коли там стріляють і ні українські партії, ні українські ЗМІ, ні тимчасово переміщені особи не мають доступу на цю територію. Будь-які вибори, які відбудуться завтра, післязавтра або протягом трьох місяців – для них необхідно створити відповідні всім стандартам ОБСЄ сприятливі безпекові умови. Ми знову прийшли до усвідомлення того, що безпека повинна бути вимірюваної", – заявив директор департаменту політики та комунікацій МЗС Олексій Макєєв.
З повною версією звіту можна ознайомитися тут.