Як у світі прийняли Порошенка: Захід надав довіру, але все знову залежить від України

10 червня 2014, 13:28
У Франції Порошенко влаштували безпрецедентну зустріч, але до прийняття до свого складу України Євросоюз не готовий

На урочистостях у Нормандії Петро Порошенко

Свій політичний шлях на світовій арені п'ятий президент України Петро Порошенко почав ще до офіційного вступу на пост. За два дні до інавгурації обраний глава української держави став гостем урочистих церемоній на честь 70-річчя висадки військ країн-союзниць Антигітлерівської Коаліції в Нормандії, а ще раніше зустрівся з президентом США Бараком Обамою – у Варшаві, і встиг повечеряти з канцлером Німеччини Ангелою Меркель – в Берліні.

Ситуація воістину безпрецедентна для української дипломатії – жоден із вітчизняних гарантів Конституції, навіть однозначно підтримуваний Заходом Віктор Ющенко, не удостоювалися такої честі. Польська газета Rzeczpospolita навіть вельми ємко охрестила прийдешню "дипломатичну інавгурацію" Порошенка – куди вже красномовніше.

"У Нормандії, до речі, організаторам довелося фактично піти на порушення протоколу: під час урочистостей акурат після господаря – президента Франції Олланда на нормандський пляж приїхав саме Порошенко, що не відповідає ні алфавіту країн-учасниць, ні формальному політичному впливу персон. Зате – однозначний жест на користь України", – розповідає співрозмовник "Сегодня", близький до дипломатичних кіл.

За словами Обами, які наводить Assoсiated Press за підсумками зустрічі з Порошенком, американський лідер "глибоко вражений баченням ситуації пана Порошенка, зокрема через його великого досвіду в бізнесі". Обама запевнив, що країни "Великої Сімки" і надалі будуть надавати всіляку допомогу нової української влади, причому як політичну і економічну, так і військову: за даними того ж АР, Штати пообіцяли Україні допомоги на п'ять мільйонів доларів у вигляді технічного оснащення, які вельми можуть знадобитися в протистоянні з бойовиками-сепаратистами в східних регіонах, в тому числі – бронежилети і прилади нічного бачення.

Друга ключова зустріч нового українського лідера – берлінське "рандеву" з Ангелою Меркель. Саме позиція Німеччини є ключовою в питанні підписання другого – економічної частини Угоди про асоціацію України з ЄС, так само як і в питанні введення безвізового режиму з Європою. Перед початком зустрічі Меркель також фактично повторила слова Обами про "мудрого виборі" України і запевнила її нового президента у повній підтримці ЄС в цілому та Німеччини, зокрема.

"Той факт, що він ще до інавгурації взяв участь у таких ключових зустрічах, які були в Польщі, і зустріч з Меркель, і потім зустріч у Нормандії – це, звичайно, безпрецедентно, причому, навіть для історії світової дипломатії. У випадку з тим ж Ющенка була ейфорія від "Помаранчевої революції", і Ющенко їздив отримувати нагороди, а не реальні проблеми вирішував", – каже політолог Володимир Фесенко.

Втім, на думку експерта, для такої реакції є два пояснення: по-перше, знання і довіру до Порошенка як до одного з українських лідерів, по-друге – безпрецедентність самого української кризи, яке необхідно вирішувати не чекаючи якихось офіційних ритуалів.

Захід дружити не поспішає?

Однак, незважаючи на позитивну реакцію на першому дипломатичні візити Петра Порошенка, реакція офіційний спікерів ЄС на його інавгураційну промову – однозначно орієнтовану на аудиторію ЄС, на перший погляд, залишила досить холодну враження.

Під час своєї інавгурації новий президент України Петро Порошенко "виступив з дуже проєвропейської промовою", хоча Європейський Союз ще не готовий до прийняття до свого складу України, заявив міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус, слова якого наводить французький телеканал i-Télé. Країни Євросоюзу не поділяють тезу Порошенка про те, що угода про асоціацію з ЄС стане першим кроком до повноцінного членства, додав Фабіус.

Приблизно подібну реакцію висловив і глава МЗС Німеччини Франк Вальтер Штаймайер.

"Було б наївно очікувати, що Порошенко озвучив курс на європейську інтеграцію, і це виявився моментальний сигнал Заходу. Це він собі поставив таку надзадачу, що не ЄС, він поставив її українцям. Зрозуміло, що Європа до інтеграції України зараз не готова, і це навіть не завдання найближчого року ", – додає Фесенко. Ключове питання, за його словами, в тому, щоб саме Україна почала проводити необхідні для подальшої євроінтеграції реформи.

Іншими словами, всі знову залежить тільки від українців.

Фактор Зурабова

Під час участі Петра Порошенка в урочистих заходах на честь 70-річчя висадки союзників відбулася ще одна ключова подія для української зовнішньої політики – його перша, в новій якості, зустріч з Володимиром Путіним. Сам візит російського лідера на французьке узбережжя став приводом для численних розмов, і, більше того, для жартів – про те, що президенту Франції через небажання Путіна і Обами спілкуватися за одним столом довелося вечеряти двічі, і в той вечір він точно не залишився голодним, чи не пожартував тільки ледачий із західних журналістів.

За даними агентства Reuters, спілкування Петра Порошенка і Володимира Путіна, організоване за посередництва канцлера Меркель, тривало не більше 15 хвилин. У фіналі зустрічі двоє лідерів держав потиснули один одному руки.

Як уточнює все той же Reuters з посиланням на прес-службу Франсуа Олланда, "Порошенко обговорив з Путіним економічні наслідки кризи в Україні, і найближчим часом вони можуть перейти до обговорення деталей мирного врегулювання ситуації в Україні". Більш ніяких подробиць, крім цього донезмоги протокольного звіту, в пресу так і не просочилося.

Власне, найбільше подробиць про нього повідомив сам Порошенко у своїй інавгураційній промові, зауваживши, що чітко дав зрозуміти у Нормандії президенту Путіну, що "Крим був, є і буде українським". Що насправді відповів російський гарант – стане відомо, принаймні найближчим часом.

Найпринциповіший момент для російсько-українських відносин на даному етапі – повернення на посаду посла Михайла Зурабова, – розповіли "Сегодня" відразу кілька джерел, близьких до дипломатичних кіл. На відміну від Віктора Януковича, Порошенко і Зурабова пов'язують досить теплі стосунки, що почалися ще задовго до революційних подій в Україні, а значить, якісь питання вони зможуть обговорювати тет, без залучення посередників.

Втім, як уточнює все той же Володимир Фесенко, мова не йде про якісь принципові рішеннях: "Необхідно визнати, що дипломатичні відносини Росії і України фактично зруйновані", – говорить він. Вельми обережно це визнають і в Росії: якщо про якесь діалозі і може йти мова, то точка, з якої він почнеться, навряд чи буде знайдена до врегулювання ситуації на Донбасі, де виють російські найманці, "відносний вплив" на яких в бесіді з французькими політиками визнав особисто Путін.

А отже Петро Порошенко та Михайло Зурабов зможуть швидше говорити, але не домовлятися: для домовленостей переговори доведеться вести вже на рівні якщо не особисто російського президента, то хоча б його найближчого оточення.

І найімовірніше, не без залучення європейських партнерів. Тих самих, що пообіцяли Україні всебічну підтримку
.