Гуманітарна допомога для Донбасу - дорога життя. Фото: архів
У четвер у Києві відбувся щорічний Всеукраїнський форум благодійників. Традиційний захід, що вже став звичним дискусійним майданчиком для всіх небайдужих людей в Україні на цей раз став особливим: саме волонтер – той, хто ризикує, рятує, знаходить, допомагає – став в нашій країні справжньою "людиною року" і справжнім героєм.
КООРДИНАЦІЯ . Найпильнішу увагу – природно, до нинішньої ситуації в Донецькій і Луганській областях. За самим різними оцінками, за межею гуманітарної катастрофи може перебувати до 4 мільйонів наших співгромадян.
Серед ключових проблем, які на сьогоднішній день постають перед тими, хто допомагає Донбасу – відсутність чіткої координації між тими організаціями, які взялися допомагати мирним жителям на Донбасі, заявила в ході круглого столу "Гуманітарна допомога: стандарти, практика, виклики" директор зі зв'язків з громадськістю та комунікацій СКМ, член Наглядової ради Гуманітарного штабу Ріната Ахметова Наталія Ємченко.
За її словами, один з головних аспектів, які обумовлюють ефективність допомоги людям на Донбасі, полягає в координації зусиль гуманітарних місій. "Це величезна кількість операторів гуманітарної допомоги, які наразі йдуть по одних і тим же категоріях одержувачів", – заявила Ємченко.
Вона зазначила необхідність формування єдиної бази даних, яка б дозволила зібрати інформацію від усіх гуманітарних організацій. "Якщо не з'явиться єдина база, то ті, хто найбільш на слуху, ті, хто найбільш активний, отримуватимуть допомогу від усіх. А ті, кому найбільше потрібна допомога, ті, хто лежать у психоневрологічних диспансерах, кого не видно і не чутно, будуть вмирати від голоду. З цим треба щось робити", – підкреслила Ємченко.
Директор зі зв'язків з громадськістю та комунікацій СКМ звернула увагу на часові рамки, протягом яких необхідно вирішити це питання. "Нам потрібно почати координувати роботу, особливо з урахуванням того, що з квітня-травня міжнародні організації мають намір активізувати свою діяльність. Якщо до квітня-травня ця проблема не буде вирішена, ми зіткнемося з ситуацією, коли ми видаємо допомогу одним і тим же людям по кілька разів, а хтось може залишитися без допомоги", – заявила Наталя Ємченко.
СПРОЩЕННЯ . Ще одна проблема, про яку буквально кричали практично всі учасники дискусії – складнощі з доступом гуманітарки. Вантажі стоять на блокпостах, пропусків від військового командування доводиться чекати тиждень, люди, позбавлені буквально всього, не можуть в'їхати, а головне – не можуть виїхати з охопленого війною регіону.
Принципова і позиція міжнародних організацій: допомога повинна потрапляти до людей максимально оперативно і просто, допомога повинна допомагати всім без винятку мирним людям, оскільки це одна з базових вимог міжнародних гуманітарних конвенцій, підкреслює керівник офісу Управління ООН з координації гуманітарних питань Барбара Мензі. "Уряд зобов'язаний спростити цю процедуру", – заявила вона.
Крім, самого по собі, вкрай жорсткого порядку перетину лінії зіткнення є і проблема у відсутності координації між органами влади – Міністерством соціальної політики, СБУ, військовим командуванням та фіскальної служби. Ємченко нагадала, що не так давно з цими труднощами зіткнувся і Гуманітараний штаб Ріната Ахметова – машини з вантажем під час чергового рейсу просто не пропустили через український блокпост під Кураховим, мотивуючи це тим, що необхідні документи Мінсоцполітики, які б реєстрували цей вантаж як гуманітарний. Бюрократична "іронія" полягала в тому, що про необхідність видачі таких документів були не в курсі... в самому міністерстві.
Але тут, здається, справу вдалося (і не без самого діяльної участі Гумшатаба, який перший заявив про цю проблему) зрушити з мертвої точки: тимчасовий порядок перетину лінії конфлікту буде в найближчі дні змінено – у бік звернення, пообіцяли в СБУ та Державній фіскальній службі.
Що стосується доступу гуманітарних вантажів, то тепер вся процедура з отримання дозволу буде займати не більше 2 тижнів (зараз, за визнанням самих чиновників – до двох місяців), але що ще важливіше – легше стане отримати злощасні пропуски звичайним мирним українцям.
"На сьогоднішній день пропуску можна отримати в координаційних групах (секторах, – ред.). Не кожна людина і не кожна організація можуть туди дістатися. Мова йде про те, що документи можна буде подавати ще на двох постах восьми пунктів в'їзду-виїзду, а також у Києві", – розповів "Сегодня.ua" представник Державної фіскальної служби України Олександр Домнич
За словами Домнича, рахунок йде вже на дні, зміни готуються і ось-ось вступлять в силу.
СОЦВИПЛАТИ . Ще один біль – відсутність соціальних виплат, пенсій і зарплат. За скасування ціїє антилюдської постанови б'ються всі – нардепи від влади та опозиції, міжнародники, волонтери. Директор Донецького міського фонду "Доброта" Яків Рогалін каже, насилу стримуючи сльози: "Поки ми з вами сидимо тут, там, в Донецьку, вмирають люди, вони не підуть на обід – їм нічого їсти на обід".
Згодна координатор Гуманітарного штабу Римма Філь: для цих людей гуманітарна допомога зараз – це справжня "Дорога життя", якою вона була для блокадних ленінградців у Велику Вітчизняну. "У людей, які залишилися там, паспорти громадян України та свідоцтва про народження громадян України", – нагадує вона, додаючи, що принципова позиція Гумштабу – допомога всім мирним українцям, незалежно від того, за якої з ліній фронту злою волею долі вони опинилися.
До речі, примітно, що з цією позицією не сперечається, скажімо, Марина Порошенко – дружина президента взяла участь у відкритті Форуму благодійників та вручила пам'ятні нагороди найактивнішим волонтерам. "Держава зобов'язана піклуватися про всіх своїх громадян", – запевнила перша леді в кулуарах Форуму журналістів.
ВИКЛИКИ . Окремо стоїть проблема медикаментозного забезпечення – життєво важливі препарати хоч і потрапляють до людей, але не завжди вчасно і в явно недостатній кількості. В тому числі, скажімо, й інсулін. "Дуже хотілося б, щоб держава спробувала завозити туди інсулін", – зазначає Римма Філь. Поки державна машина тут занадто неповоротка.
Але проблеми не закінчуються за лінією вогню. Оксана Лазебник – координатор київського Центру біженців та переселенців нарікає на те, що той реєстр житла, нібито призначеного для переселенців, опублікований на урядовому сайті придатний для використання лише частково, за деякими адресами так і зовсім не в курсі, що вони повинні когось кудись селити.
"Ми можемо одягнути, взути й нагодувати, ми можемо допомогти з ремонтом, але комунальні приміщення недоступні для нас", – нарікає волонтерка. А потік біженців, тим часом, не зменшується.
Всі пропозиції учасників конференції за її підсумками будуть зведені в єдиний документ, з яким зможуть ознайомитися всі бажаючі – і представники влади в тому числі.