На декомунізацію відвели півроку. Фото: http://khersonline.net
Майже місяць тому в Україні набув чинності закон "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки", відповідно до якого протягом півроку з українських карт повинні зникнути всі міста, селища, вулиці і тупики, своїми назвами нагадують про часи "розвиненого соціалізму". Повинні бути демонтовані всі "Іллічі", стерті всі червоні зірки, серпи та молоти...
"Сегодня.ua" розбиралася, як проходить "декомунізація" в українських регіонах і чому багато людей як і раніше виступають проти неоднозначного закону.
871 населений пункт повинен до 21 листопада 2015 змінити свою назву, – підрахували в Інституті національної пам'яті. Серед них 76 міст і сіл міського типу (в тому числі, два обласних центри – Дніпропетровськ і Кіровоград), а також 795 сіл.
З їх зразковим списком можна ознайомитися на офіційному сайті Інституту. Втім, за підрахунками фахівців, їх далеко не так багато – всього 3% від загальної чисельності українських населених пунктів.
Інфографіка: Інститут національної пам'яті
Як розповідають в ІНП, реєстр комуністичних топонімів постійно поповнюється – над пошуком населених пунктів "з недавнього минулого" працюють волонтери. Іноді попадаються і вельми оригінальні: так, співробітники Інституту виявили на просторах Батьківщини села Шлях Бідняка, Політвідділовець, Червона Трибунівка, Лікнеп і Право Жовтня.
Тепер місцевим органам влади належить вирішити, як їм називатися по-новому: тут з центру обіцяють не радити, а дати повний простір для польоту фантазії місцевої влади – можна як повернути історичну назву (якщо вона була), так і придумати щось нове. Правда, поки про появу сіл Зорі Євроінтеграції або Правосекторівка нічого не відомо...
КУРЙОЗИ. Часом питання перейменування вимагають досить глибоких історичних досліджень.
Так, скажімо, за даними того ж Інституту нацпам'яті, село з невинною назвою Максимівка в Львівській області отримало своє ім'я на честь офіцера НКВД на прізвище Максимов, і тепер має намір повернутися до історичного топоніма Либухівка.
"А ось село Хрущова Микитівка на Харківщині, незважаючи на очевидні аналогії, названо було так ще в XVII-XVII століттях на честь двох козаків: в 1676 уманський полковник Микита Сененко отримав жалувану грамоту на ці землі, а з 1738 у Микитівки з'явився новий власник – ніжинський полковник Іван Хрущов", – зазначають в ІНП.
Непроста історія, скажімо, і в Запорізькій області. "Село Петрівське могли назвати на честь більшовика Григорія Петровського (на честь нього також, скажімо, названо місто Дніпропетровськ – ред.), або ж на честь козака на ім'я Петро", – кажуть нам в облдержадміністрації.
Розібратися в цьому питанні тепер повинна спеціальна комісія.
СПЕЦКОМІСІЇ. "У кожному районі та місті призначать відповідального за проведення декомунізації, – розповідає "Сегодня.ua" начальник управління внутрішньої політики Запорізької облдержадміністрації Олександр Зубченко, – ми дали розпорядження місцевим райагосдміністраціям підготувати списки місцевих діячів комуністичного режиму, які причетні до організації політичних репресій, Голодомору 1932 -33 років, боротьби проти незалежності України, встановленню радянської влади".
До речі, за словами запорізького чиновника, в населених пунктах проведуть громадські слухання або ж соцопитування, під час яких виберуть нові назви. "Не буде такого, щоб хтось взяв і поміняв назву", – запевняє Зубченко.
В обласному центрі, за різними оцінками, перейменують від 100 до 300 вулиць. Крім цього, більше не буде Орджонікідзевського, Ленінського та Жовтневого (Жовтневого) районів міста. Перейменують центральну вулицю Запоріжжя – проспект імені Леніна, також поміняють назви вулиць, названих на честь Анголенко, Леппика, Грязнова, Щорса.
"Місцевим радам доручили підготувати список об'єктів, де є слово "радянський", "радянської влади", перейменують також вулиці, площі, бульвари, провулки, в назвах яких є імена партійних керівників, співробітників КДБ, НКВД, ОГПУ, ЧК, командирів Червоної армії, що воювали проти незалежності України в 1917-21 роках, придушували селянські повстання", – говорить Олександр Зубченко.
Всього планується змінити назву 720 вулиць у Запорізькій області.
При цьому примітно, що закордонні ліві діячі в немилість... не потрапили! Вулиці, названі на честь Рози Люксембург, Карла Маркса і Фрідріха Енгельса перейменовувати не будуть, запевняють нас в Запорізькій ОДА.
В Одеській області в немилість потрапили міста Іллічівськ (який може перетворитися на Скіфополь або Буговий Хутір), Котовськ (Бірзула), Фрунзівка (Захарівка), Комінтернівське (Антоно-Кодінцево) і Красні Окни (Окни). У самій Одесі поки ще збереглися вулиці Героїв Комсомольців, Жовтневої Революції, Комінтерну, Щорса – офіцера Червоної армії, Марії Демченко – радянської колгоспниці і агронома, селища Котовського та Більшовик. Але нові назви для них поки не вибрані.
А от у Харкові за декомунізацію поки взялися неактивно – робоча група з числа директорів департаментів міськради, ректорів вузів, істориків і архітекторів поки радилася з даного питання лише раз, зате харків'яни вже шлють свої пропозиції. Наприклад, як розповів нам секретар топонімічної комісії міськради Олексій Хорошковатий, один з жителів міста запропонував перейменувати вулицю Петра Слинька в Успенський бульвар, оскільки там будується однойменний храм.
ПРОБЛЕМИ. Однак ключове питання, яке раніше турбує місцеву владу, – де взяти гроші на зміну табличок та перереєстрацію документів, коли вони навіть на ремонт доріг не дуже є.
Так, харківські чиновники переконані: передбаченого законом строку їм не вистачить, адже перейменувати доведеться сім з дев'яти районів міста, а також більше трьохсот вулиць, парків і скверів.
Як розповів "Сегодня.ua" віце-мер Ігор Терехов, одна з головних проблем – це фінансування, адже харків'янам доведеться переробляти документи. На всі ці заходи тільки Харкову потрібно кілька сотень мільйонів гривень. Тому, щоб виконати закон якісно, міськрада вже звернулася до Верховної Ради з проханням дати їм більше часу, ніж шість місяців.
В Дніпропетровську (а там доведеться перейменовувати не тільки саме місто, а й цілу область) за даними соцопитувань більше 80% жителів міста проти перейменування, каже народний депутат, в минулому – губернатор Дніпропетровщини Олександр Вілкул.
В опозиції переконані, що передбачена законом норма, коли рішення про перейменування міста приймається сотнею депутатів, а не всіма жителями на місцевому референдумі, порушує конституційні права українців.
"Регіон, який я представляю – це місто Дніпропетровськ і Дніпропетровська область. Коаліцією у Верховній Раді був прийнятий пакет законів, відповідно до яких запущено механізм насильницького, без урахування думки громад, перейменування населених пунктів. Це при тому, що згідно з соціологічними дослідженнями, до 80% жителів нашого регіону виступають проти перейменування Дніпропетровська і хочуть, щоб це питання вирішувалося не указами центральної влади, а на місцевому референдумі, який може бути проведений цієї осені одночасно з місцевими виборами", – заявив вчора Вілкул, виступаючи в ході засідання Генеральної Асамблеї Асоціації Європейських регіонів, яка пройшла в Швеції.
Він підкреслив, що вже в Конституційному суді України йде оскарження дій центральної влади щодо перейменування. Також народний депутат має намір звертатися з цього питання і в європейські суди. "У Європі також ставлять питання – чому український уряд в умовах кризи хоче, щоб сотні мільйонів євро йшли не на розвиток економіки і надання допомоги українцям, а на заміну табличок?", – Зазначив Вілкул.
ЛЕНІН І РАДА. Передбачає закон і демонтаж пам'ятників. Поки, правда, масованого "ленінопаду" не помітно.
Найвідоміший Ілліч після прийняття закону "покинув" свій п'єдестал у Слов'янську.
Тим часом, у Харкові днями в саду Шевченка невідомі за допомогою фарб і пензлів "переодягли" юного Леніна у вишиванку і шаровари. Інші ж використовують методи вандалів: за останні пару місяців у місті впали десятки пам'ятників радянським діячам.
Фото: tyzhden.ua
А у Верховній Раді, тим часом, звернули увагу на те, що стелю в фойє головного будівлі теж, схоже, доведеться декомунізувати – червоні прапори і радянські п'ятикутні зірки присутні у великій кількості в зображеній на ньому картині.
"Правда, поки це питання навіть не піднімалося. – сміється у бесіді з "Сегодня.ua" співробітник апарату українського парламенту. – Але якщо хтось із депутатів помітить, напевно, будуть щось думати".