Фото: Ваганов
Спікер ВР Володимир Гройсман презентував проект змін до Конституції щодо децентралізації на засіданні Венеціанської комісії в Італії. Документ з поправками в Україні ще офіційно не показували, але "Сегодня" вдалося отримати проект. Як і обіцяли, левову частку повноважень віддають місцевій владі, яку українці оберуть 25 жовтня. Але в документі є й скандальні норми, навколо яких вже розпалюються суперечки під куполом.
У нинішній редакції багато коаліціантів відмовляються підтримати проект, вимагаючи його переписати, кажучи, що, по суті, Україна повністю переходить під президентський контроль
Загроза репресій . Висновок Венеціанська комісія обіцяла оприлюднити через тиждень. А поки її фахівці звернули увагу на іншу зміну – вони радять не поспішати зі скасуванням депутатської недоторканності: зафіксувати в Конституції, що недоторканність можуть скасувати після звернення 1/3 депутатів (150 нардепів. – Авт.) ВР до Конституційного суду (КС), і вже останній повинен приймати рішення.
Член Венеціанської комісії Карл Торі пояснив, що такій "молодій демократії", як Україна, не можна повністю скасовувати депутатську недоторканність, адже тут і до політичних репресій скотитися недовго
Зараз вона гарантується Конституцією, і скасувати її можна через поправку в Основний закон – її Рада повинна прийняти на двох різних сесіях. У першому читанні, 5 лютого, ВР вже проголосувала, відправивши проект в КС, який 19 червня оприлюднив висновок: норми Основного закону дозволяють скасувати недоторканність. "Голосування в другому читанні може відбутися на найближчому пленарному тижні (30 червня – 3 липня. – Авт.)", – сказав нам лідер фракції "Самопоміч" Олег Березюк.
Претензії . Проект децентралізації, який Гройсман презентував в Італії, нардепи розкритикували. По-перше, як писала "Сегодня", це аж ніяк не загальний продукт праць робочої групи з децентралізації, створеної в рамках Конституційної комісії (КК).
Як сказав "Сегодня" заступник голови КК Віктор Мусіяка, робоча група з децентралізації трудилася з уже готовим проектом, який, за словами членів КК, був написаний на Банковій і мало чим відрізняється від презентованого рік тому Петром Порошенком
Більш ніж за два місяці існування КК, за словами її члена, нардепа від РП Юрія Чижмаря, профільна робоча група засідала... всього два рази. Більше того: як каже другий віце-спікер ВР Оксана Сироїд, на руки проект поправок до Основного закону за частиною децентралізації їм роздали... тільки 18 червня.
Не сподобалася парламентаріям норма про право президента розпускати місцеву владу (мерів, голів міських, районних, облрад) своїм рішенням і призначати нових строком на 1 рік
Как и возможность создания "префектов" — институтов представителей главы государства на местах, которых предлагается назначать указом с Банковой. Их уже окрестили "смотрящими от президента". По сути, должность ничем не отличается от сегодняшнего поста губернатора, которого также назначает президент, только название новое. Об обещании сделать должность губернатора выборной власть, судя по всему, забыла.
Исчерпывающий комментарий в своем Facebook дала Оксана Сыроед: "Если бы во время Майдана такие полномочия были у Януковича, он бы абсолютно конституционным способом прекратил полномочия местных органов власти, которые поддержали Майдан, и спокойно назначил своих уполномоченных сроком на 1 год. Тогда бы не было нынешнего спора вокруг изменений в Конституцию, а еще не было бы войны, так называемых "ДНР" и "ЛНР" и, наконец, Украины также бы не было". По ее словам, у главы государства, нынешнего, и любого выбранного в будущем, не может быть полномочий распускать выборный орган на основаниях только выхода его за пределы полномочий.
Юрист, экс-нардеп нескольких созывов и один из авторов Основного закона Юрий Кармазин говорит, что норма о праве президента распускать местную власть противоречит Европейской хартии местного самоуправления: "За всю историю независимости президент в Украине не имел таких полномочий".
В НФ і БПП радять дочекатися звіту Венеціанської комісії, оскільки цей варіант проекту не остаточний
"Глава ВР повідомив, що з цим проектом їде до Венеціанської комісії, щоб вона дала висновок з приводу цих позицій (проекту про децентралізацію. – Авт.). Потім ми продовжимо дискусію, виходячи з аргументів комісії, що має стати, на мою думку, важливою обставиною для прийняття остаточного рішення", – сказав нам член КК, нардеп від НФ Леонід Ємець.
"Нехай іде дискусія. Треба ставити питання про те, як ця норма буде діяти, і хто і як буде приймати рішення. Але сама норма потрібна. Якщо не буде стримуючих інструментів в руках центральної влади, ми отримаємо безконтрольність, розповзання країни і загрозу сепаратизму. І зловживання на місцевому рівні можуть розквітнути", – вважає політолог Володимир Фесенко.
ТЕРМІНИ . Рада може зараз встигнути проголосувати лише поправки до Конституції за частиною децентралізації. А зміна розділів Основного закону про права людини і роботу судової системи, ймовірно, відкладуть. Над ними трудяться ще дві робочі групи в рамках КК. "Робоча група по судовій реформі засідає 2 рази на тиждень. Але поки ми не вийшли на загальний документ. До того ж, проект поправок до Основного закону перед голосуванням у ВР потрібно відправити на оцінку в КС. Ми можемо не встигнути", – сказав "Сегодня" один із членів робочої групи з судової реформи. Гройсман на засіданні Венеціанської комісії також заявив, що змінювати Конституцію будуть поетапно. Але навіть за проект поправок по частині децентралізації з прописаними там "префектами" і можливістю відкликати місцеву владу президентом, під куполом голосів поки немає.