Як буде працювати закон про протидію булінгу і чи зможе Україна розплатитися по кредитах: ТОП-5 новин

19 січня 2019, 12:00
Поки Росія поставляє нову техніку бойовикам, до незалежної церкви України приєднався перший монастир

Ринок землі, автокефалія, кредити МВФ і війна на Донбасі: читайте ТОП-5 головних подій, якими жила країна на цьому тижні, в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".

Рада відмовилася скасувати мораторій на продаж землі

Верховна Рада не підтримала проекти постанов про скасування рішення депутатів від 20 грудня 2018 року по продовженню мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. За результатами голосування обидві депутатські ініціативи були відхилені.

Реклама

Деякі депутати вважають, що в продовження мораторію немає сенсу, так як землю в будь-якому випадку не можна продавати.

Відзначимо, що мораторій повинен був вступити в силу з 1 січня, однак його продовження було заблоковано проектами постанов від депутатів Олексія Мушака та Віктора Пинзеника, які хотіли скасування голосування від 20 грудня.

"Минуло 17 днів без мораторію. Де всі ці араби, китайці, євреї та інші люди, які були повинні скупити українську землю? За ці 17 днів не купили жодного гектара землі. Останні 10 років потреби в продовженні мораторію не було", – заявив Мушак.

Реклама

У свою чергу нардеп Олена Сотник назвала мораторій профанацією, оскільки, згідно із Земельним кодексом, ринок землі почне працювати після появи відповідного закону.

Таким чином, тепер мораторій вступить в силу після публікації закону.

Нагадаємо, 20 грудня Верховна Рада в десятий раз продовжила мораторій на землю. Спочатку в парламент вносилося 16 законопроектів про мораторій на продаж землі. У них депутати пропонували відкласти питання до 2024 або 2030 року, ввести "вічний" мораторій або дозволити створення ринку землі тільки після Всеукраїнського референдуму.

Реклама

В Україні перший монастир перейшов з Московського патріархату в незалежну церкву

У Хмельницькій області про перехід в ПЦУ повідомила громада селища Сатанів, релігійна діяльність якої проходить в древньому Свято-Троїцькому монастирі. Про це повідомив на своїй сторінці в Facebook митрополит Хмельницького і Кам'янець-Подільського Антоній Махота. Таким чином, Свято-Троїцький став першим монастирем в Україні, який перейшов з Московського патріархату в незалежну церкву.

"Громада с. Сатанів-2, Городоцького району, релігійна діяльність якої проходить в древньому Свято-Троїцькому монастирі, на чолі зі священнослужителем, (протоієрей Володимир Наглій) згідно з проведеним зборам і поданим проханням 15/01/2019 року Божого увійшла в юрисдикцію Хмельницької єпархії Православної церкви України", – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, що процес переходу церковних громад в Православну церкву України триває. Найбільше парафій, які приєдналися до ПЦУ – у Вінницькій області.

Порошенко підписав закон про протидію булінгу

Президент Петро Порошенко підписав закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" (№ 8584). Про це повідомляється на сайті Верховної Ради.

Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 173-4, яка передбачає, що буллінг (цькування), тобто дії учасників освітнього процесу, які полягають в психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що здійснюються стосовно малолітньої або неповнолітньої особи або такою особою щодо інших учасників освітнього процесу, в результаті чого могло бути чи було завдано шкоду психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 або 1700 грн) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

У той же час експерти сумніваються, що штрафи за булінг допоможуть виправити ситуацію. У світі піддається цькуванню близько 150 млн дітей – кожен другий учень у віці від 13 до 15 років.

У 2019-2020 роках Україну очікують рекордні виплати по кредитах

Україна наростила валютні резерви до рекорду за п'ять років, а тому країні вистачить коштів на пікові виплати за державним боргом. Так, за розрахунками Нацбанку, Україна в 2019-2020 роках повинна виплатити 11,9 млрд доларів. В НБУ підрахували, чи вистачить країні грошей для того, щоб розплатитися.

"Багатьох хвилює здатність України виплатити такі кошти. В даний час міжнародні резерви становлять 20,8 млрд доларів США, тобто їх досить для виконання Україною своїх зобов'язань", – підкреслили в НБУ.

При цьому в Нацбанку розраховують, що на тлі значних виплат накопичення резервів сприятиме активна співпраця з міжнародними фінансовими організаціями. Зокрема, в 2019 році Україна чекає ще два транші МВФ за програмою stand by.

Поповнювати резерви планують поповнювати за рахунок операцій НБУ з викупу надлишку валюти на міжбанківському валютному ринку.

Нагадаємо, що за підсумками 2018 року зростання міжнародних (золотовалютних) резервів (ЗВР) України становило 10,6%. Останній раз так багато валюти в резервах Нацбанку знаходилося за підсумками 2013 року, до анексії Криму та війни на Донбасі.

Росія завезла на Донбас "спеців" і новітню техніку для розвідки

Росія перекинула на Донбас фахівців з розвідки і формуються диверсійно-розвідувальні групи. Головне управління розвідки Міноборони України повідомляє, що РФ завезла "спеців" і новітню техніку для розвідки.

"Для озброєння розвідувальних підрозділів російських окупаційних військ з території РФ завезено новітні розробки технічних засобів розвідки і експериментальні зразки зброї, в т.ч. для підвищення ефективності боротьби з безпілотними літальними апаратами", – йдеться в повідомленні.

Крім того, країна-агресор продовжує використовувати тимчасово окуповані території Донбасу, як полігон для випробувань своїх нових зразків озброєнь.

Нагадаємо, що раніше українська розвідка повідомляла про те, що на Донбасі бойовики хаотично мінують територію на передовій. Окупанти активно використовують заборонені міжнародними конвенціями протипіхотні міни, ставлячи під загрозу життя мирних жителів.