Перші політичні наслідки кривавого протесту під Верховною Радою чекати себе не змусили. Вже наступного дня фракція Радикальної партії грюкнула дверима й пішла в опозицію.
Йдучи, радикали відкликали і свого представника з Кабінету міністрів. Посаду віце-прем'єра покинув Валерій Ващевський, тим самим давши привід заговорити і про зміну в складі уряду. Все почалося через президентські змін до Основного закону про децентралізацію, який все ж прийняли в першому читанні в той нещасливий Понеділка, 31 серпня.
Утворення нової більшості у парламенті після відходу Радикальної партії – головна політична інтрига тижні. З'явилася інформація, що слідом за радикалами, коаліцію покине фракція "Самопомочі". Але після закритої наради соратники Андрія Садового вирішили не йти, вибравши для себе особливий статус.
"Коаліція буде існувати ось у такому розколотому стані. Буде працювати ні добре, ні погано. Голосуючи за одними законами, не голосуючи за іншими. Але ось цей розкол на прихильників Мінська-2 і противників він визначатиме основну сюжетно-конфліктну лінію на політичну осінь 2015 року", – вважає політолог Карасьов.
Наріжним каменем цієї політичної осені, схоже, стане питання прийняття запропонованих президентом змін до Конституції. Питання стоятиме гостро – адже вже п'ятеро членів "Самопомочі", проголосувавши за децентралізацію, були виключені з партії.
Пропоновані президентом поправки до Конституції передбачають передачу левової частки повноважень, а разом з ними – і фінансових ресурсів – місцевим громадам. Але побоюючись того, що ворог може використовувати такі зміни, Порошенко наполягає – громади повинні контролюватися префектами.
"Децентралізація без префектів – це сепаратизм, тому префекти стежитимуть за законністю", – зазначив Петро Порошенко.
Але критики такого варіанту децентралізації – іншої думки. Адже префектів призначатиме глава держави. Крім того, повноваження їх будуть широкі. Префекти зможуть блокувати будь-які рішення місцевих рад. У цьому противники президентських змін до основного закону і бачать посилення влади гаранта. І, на думку експерта, саме на цьому складному моменті і будуть відігравати політичні партії напередодні місцевих виборів.
"На цьому вже грають. Хочуть використовувати, утилізувати ці складності... тому Тимошенко навесні голосувала за, а тепер "Батьківщина" голосує проти – зрозуміло з тактичних міркувань. Давайте не лякати людей в те, що в цій Конституції закладені супер президентські повноваження, треба розуміти одне – в Україні диктатура не приживається. Якщо ми цього не будемо робити – коаліція на підтримку України не буде дієва, нас можуть залишити один на один з Росією", – додав Карасьов.
А це фатальний сценарій для України. Щоб подібного не сталося, команда президента намагається спішно розставити галочки за всіма пунктами Мінських домовленостей. Європейські партнери не втомлюються повторювати – один з головних розділів – децентралізація.
"На Сході України настане мир, але тільки тоді, коли Донецьк і Луганськ отримають особливий статус в рамках України, а це може відбутися тільки в рамках децентралізації – це ключовий момент для вирішення всього кризи", – сказав Штефан Майстер.
Тому схвалені Венеціанською комісією, але не до кінця розтлумачені у власній країні конституційні зміни, з боями провели через перше читання. І позитивна реакція Німеччини, Франції та США – послідувала тут же.
Однак залишається питання – чи пройдуть вибори так званих республіках і з яким результатом? В одній з них переділ влади почався вже. У Донецьку відбулися гучні зміщення з посад глави апарату та голови Народної ради самопроголошеної "ДНР, які охрестили переворотом. Як мінімум, у складі переговірників в Мінську можуть з'явитися більш згідливі люди.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми"События недели" на каналі "Україна".