Північноатлантичні прагнення. Вносили зміни до конституції Польща і Румунія. Фото: AFP
Незабаром країна може поринути у вир чергових конституційних змін. За словами президента Петра Порошенка, він хоче назавжди закріпити курс на НАТО і ЄС в Конституції України. "Сегодня" дізналася, коли це станеться і чи можливий шлях назад.
Найближча декада
"Незабаром я планую ініціювати внесення змін до Конституції, щоб зробити процес незворотнім, вказавши в Конституції стратегічну мету розвитку держави – членство в ЄС і НАТО", – заявив Порошенко.
Він додав, що Україна до Альянсу може приєднатися наступного десятиліття, а план дій для отримання повного членства в НАТО (ПДЧ) потрібно чекати вже до кінця 2019-го. Гарант також нагадав, що 2013 року всього 16% українців підтримували ідею членства в НАТО, а сьогодні ця цифра становить 59%.
Україна – не перша країна, яка шукає членства в Альянсі або ЄС шляхом прописування своїх прагнень на рівні Конституції. Так, наприклад, 1997 року Польща внесла подібні зміни до свого Основного закону і того ж року вступила до НАТО. Показовим у цьому питанні і приклад Румунії, влада якої 2003 року розширила Конституцію цілим розділом "Євроатлантична інтеграція". Уже через рік держава вступила до НАТО, а 2007-го – стала членом ЄС. А ось в Литві пішли до НАТО іншим шляхом, обмежившись рішенням Сейму 2004 року. Тоді ж країна стала членом Альянсу. Нагадаємо, влітку минулого року ВР законом закріпила наміри України вступити до НАТО і ЄС. Крок у відповідь Північноатлантичний альянс зробив тільки цього місяця, визнавши за Україною статус країни-аспіранта (кандидата на членство в організації). Пізніше Генсек НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що український президент вже зробив запит надати нам ПДЧ.
Час і шлях назад?
За словами політолога Сергія Тарана, навіть якщо новий проект Конституції з'явиться в парламенті зараз, весь процес займе мінімум півроку. Це, за його словами, пов'язано з особливостями конституційних змін, які розглядаються на двох поспіль сесіях. Так, якщо ВР проголосує за пропозиції цієї весни в першому читанні, остаточного рішення можна буде чекати тільки восени.
"Але не думаю, що цей процес затягнеться. Дискусія в парламенті буде, але чисто технічна. Справа в тому, що сьогодні в ВР є відносний консенсус з питання інтеграції в НАТО або ЄС. Голоси проти знайдуться, але це будуть фракції, які традиційно голосують проти", – говорить він.
На думку Тарана, зміни на рівні Конституції в черговий раз зверне увагу НАТО на прагнення нашої країни. У свою чергу політексперт Руслан Бортник вважає, що правки до Конституції все одно не вічні – в майбутньому можливий відкат запропонованих змін.
"На це може піти наступний склад Верховної Ради, якщо кардинально відрізнятиметься від нинішнього. Крім того, рішення скасувати ці правки може і Конституційний суд. Приводом може стати той факт, що у нас в декларації про держсуверенітет 1990 року, який є частиною акта про незалежності, закріплений нейтральний, позаблоковий статус", – резюмує експерт.