/ Фото: Сьогодні
У четвер, 11 липня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому проект Виборчого кодексу України. Після розгляду понад чотирьох з половиною тисяч поправок і неодноразових повернень до голосування парламенту, що йде, вдалося "нашкребти" 230 голосів на підтримку проекту. Тепер слово за президентом: очевидно, що його вето (в разі накладення такого) нинішня Верховна Рада подолати не встигне, та й не зможе. А майбутня – навряд чи захоче.
Проект-довгожитель
Прийнятий Виборчий кодекс по праву можна назвати вистражданим. По суті, перша редакція цього документа, розроблена групою народних депутатів під керівництвом Юрія Ключковського, була зареєстрована в парламенті ще в далекому 2010 році. Документ отримав позитивний висновок Венеціанської комісії, проте не путівку в життя. Протягом наступних років проект Кодексу допрацьовувався і перероблявся, і в підсумку був узятий в якості базового при розробці нинішнього Кодексу. Очолили групу розробників народні депутати Олександр Черненко (фракція "Блок Петра Порошенка") і Леонід Ємець ("Народний фронт"), а головним "двигуном" його затвердження став спікер Андрій Парубій.
У листопаді 2017 року несподівано для більшості спостерігачів проект пройшов перше читання в парламенті. Несподівано тому, що його просування на той час і в такому вигляді не підтримували серйозні групи впливу, в тому числі всередині коаліції. Серйозну опозицію твердженням Кодексу складали також депутати-мажоритарники. Проте документ був прийнятий.
А потім у справі пішла півторарічна перерва, під час якої парламентарії вносили в документ свої правки (таких в результаті набралося понад чотири з половиною тисячі), а автори намагалися їх якось систематизувати і звести до єдиного знаменника.
У підсумку це хоч і з труднощами, але вдалося: в останній день роботи в пленарному режимі парламент IIIV скликання 230 голосами Кодекс ухвалив.
Хто висуватиме
Кодекс набирає чинності з 1 грудня 2023 року. При цьому в законі жорстко прописано, що вибори до Верховної Ради відбуваються в останню неділю жовтня. Отже, Верховна Рада ІХ скликання, яку ми оберемо 21 липня, має шанси попрацювати на кілька місяців довше передбачених законодавством п'яти років: наступні вибори до Верховної Ради відбудуться у жовтні 2024 року. (Втім, на думку глави правління Громадянської мережі "ОПОРА" Ольги Айвазовської, дата проведення чергових парламентських виборів, "якщо трактувати за Конституцією і посилатися на практику останніх президентських, припадає на 2023-й, а не на 2024 рік". Про це вона написала на своїй сторінці в Facebook).
У свою чергу, чинний президент Володимир Зеленський, навпаки, може піти з посади, не пробувши повних п'яти років на посаді: згідно з Кодексом, вибори глави держави проходять в останню неділю березня "п'ятого року повноважень президента України".
Однак ключові зміни стосуються не строків, а процедури обрання. Зокрема, народних депутатів України. Для висунення кандидатів в народні депутати територія України ділиться на 27 виборчих округів. У Києві формуються два округи: Київський лівобережний (що включає, втім, Печерський і Голосіївські райони, територіально розташовані на правому березі) і Київський правобережний (включаючи закордонний округ). Також два округи формуються в Дніпропетровській області – власне, Дніпропетровський і Криворізький. Крім того, до Південного округу крім Херсонської області увійшли Крим і Севастополь. Решта округів формуються в межах відповідних областей.
Висувати кандидатів у народні депутати мають право лише партії (зараз громадянин має можливість висунути свою кандидатуру в порядку самовисування). При цьому партійність кандидата неважлива.
Список кандидатів у депутати стверджує з'їзд відповідної партії. Він же "розбиває" загальний список на 27 регіональних. Новий Кодекс зобов'язує при цьому забезпечити в кожній п'ятірці загального і регіональних списків присутність як чоловіків, так і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).
Як будемо голосувати
При голосуванні виборець більше не буде отримувати кілька довгих бюлетенів. Замість них йому видадуть невеликий бюлетень з двома позиціями:
- "Підтримую виборчий список політичної партії з порядковим № ...";
- "Підтримую кандидата в народні депутати України від цієї політичної партії з порядковим № ...".
Навпроти кожної позиції виборець повинен буде виставити номер партії і кандидата від цієї партії, якого він підтримує. У разі, якщо номер кандидата не виставлений або виставлений некоректно, вважається, що виборець просто підтримав весь список партії.
Партії, що подолали 5% -вий бар'єр, вважаються такими, що пройшли до Верховної Ради і беруть участь у перерозподілі мандатів. Підрахунок мандатів, належних партії в цілому і в кожному конкретному окрузі, вельми складний. Ключовий момент: в кожному окрузі від партії в першу чергу проходять кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів виборців, незалежно від того, на якому місці загального або партійного списку ці кандидати знаходилися. Власне, за такий механізм затверджену систему виборів і називають "системою з відкритими партійними списками". Фактично після затвердження кандидатів з'їздом відповідної партії від виборця, а не від лідерів партій залежить, чи пройде кандидат у парламент.
Відзначимо, що подібна система вводиться і для місцевих виборів, але лише для населених пунктів з кількістю жителів понад 90 тисяч осіб. У менших населених пунктах залишиться мажоритарна система виборів до місцевих рад. Втім, також дещо перетворена.
"Революції не буде"
Експерти неоднозначно оцінюють можливий вплив нової системи на політичні та виборчі процеси в країні. Так, політолог, професор Києво-Могилянської Академії Олексій Гарань відзначає, що затверджена система виборів в цілому піде на користь як розвитку політичних партій, так і демократичним процесам в країні в цілому.
"З одного боку, відкриті списки ліквідують такий нинішній недолік, як всевладдя партійних лідерів. Це те, про що довго говорила громадськість, експерти, громадянське суспільство, – розповів у коментарі сайту "Сьогодні" Олексій Гарань. – Так, це не є панацеєю: ми ж розуміємо, що завжди є партійне керівництво, завжди воно буде якось впливати на процеси. Проте це означає реальне ослаблення можливостей партійного керівництва контролювати геть усе. З іншого боку, Кодекс дає можливості для розвитку самих партій, що, в свою чергу, добре для розвитку демократичних процесів в країні", – зазначив політолог.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що українські політичні еліти швидко пристосуються до нових умов, ніяких особливих змін для розвитку політичного процесу Кодекс не принесе.
"Ніяких революцій не відбудеться. Переваги при цій системі отримають кілька категорій кандидатів. Відомі кандидати – ті, кого знають в країні і в окрузі. І кандидати з великими грошима. Тому що межі округів стануть значно ширше, і, відповідно, зростуть витрати. Вибори стануть більш дорогими", – зазначив Володимир Фесенко.
За його словами, нова система серйозно знизить шанси громадських активістів пройти у парламент.
"Сьогодні для того, щоб стати депутатом, активісту необхідно просто потрапити в прохідну частину партійного списку. А згідно з новим Кодексом йому доведеться реально боротися за мандат у величезних округах. Думаю, багато хто з активістів, які пройдуть у майбутній парламент, не мали б жодних шансів туди потрапити, якби вибори проходили за прийнятим Кодексом", – сказав Володимир Фесенко.
Що ж стосується впливу політичних лідерів на кандидатів, то він, за словами політолога, зменшиться, але "не революційно".
"Очікувати, що ця система призведе до оновлення і якісного поліпшення Верховної Ради, дещо наївно", – каже політолог.
Не зовсім "відкриті" списки
Незважаючи на те, що більшість поправок в ході розгляду в другому читанні було відхилено, в підсумковій редакції Кодекс буде відрізнятися від прийнятого в першому читанні. Причому деякі зміни можна назвати концептуальними. Так, за словами співавтора документа Олександра Черненка, за наполяганням низки фракцій до Кодексу була внесена правка, що передбачає наявність у партійних списках десяти так званих "згораючих мандатів". По суті, це своєрідний партійний список – в тому вигляді, який ми звикли бачити на виборах. Тільки знаходиться він "всередині" "відкритого" списку.
Дана правка означає, що десять кандидатів у народні депутати, затверджені в партійних списках, отримають мандати (звичайно, в разі подолання партією бар'єру) незалежно від того, скільки голосів вони отримали в округах.
Президент підпише?
У зв'язку з цим виникає питання, як на затверджений варіант Кодексу відреагує глава держави. З одного боку, Володимир Зеленський наполегливо закликав затвердити документ. З іншого – не менше акцентовано він говорив про відкриті списки.
"Прошу вас прийняти закон про скасування депутатської недоторканності, закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, багатостраждальний Виборчий кодекс. І зробити відкриті списки", – сказав, зокрема, Володимир Зеленський, звертаючись до парламентаріїв в інавгураційній промові.
Чи не вийде так, що правки, прийняті парламентом в ході розгляду проекту в другому читанні, зроблять документ в цілому неприйнятним в очах президента?
"Я думаю, президент підпише цей Кодекс. В іншому випадку свій варіант Кодексу йому потрібно буде розробляти і проводити за новою процедурою. Зеленський підпише закон, при цьому нагадавши, що це він стимулював твердження документа. А якщо якісь пункти не будуть відповідати його баченню, потрібні правки до Кодексу внесе вже новий парламент", – вважає Олексій Гарань.
Подібної думки дотримується і Володимир Фесенко.
"Безумовно, в Офісі президента аналізуватимуть документ з урахуванням затверджених правок. Не виключаю, що деякі з них (а я думаю, навіть самі депутати поки що в повній мірі не розібралися в деталях) можуть служити підставою для Офісу рекомендувати президенту накласти вето. Однак більш логічним буде підписати закон, а вже потім шукати в ньому "бліх" і виправляти документ. У будь-якому випадку текст вимагає серйозного аналізу і оцінки", – зазначив Володимир Фесенко.
Про те, що Кодекс потребує серйозного коригування, написав на своїй сторінці в Facebook і глава Комітету виборців України Олексій Кошель. Так, він зазначив, що Кодекс, хоча і є кроком вперед, вимагає не тільки доопрацювання, але і принципових змін. Зокрема, на думку голови КВУ, в Кодексі необхідно передбачити повну заборону або максимальне обмеження реклами, забезпечити прозорість виборчих коштів, передбачити нові механізми голосування за кордоном, розширити повноваження ЦВК і забезпечити механізм електронного голосування.
"Тому прийняття зазначених змін і проведення другого етапу виборчої реформи повинні стати одними із завдань для парламенту IX скликання", - зазначив голова КВУ.