Протягом двох днів "Ялти" в "Арсеналі" рахували гроші
У столиці відбулася 14-та конференція "Ялтинська економічна стратегія" (YES). Понад 350 політиків, економістів, філософів і художників з усього світу зібралися в Києві, щоб обговорити стан економіки України, оцінити її успіхи в проведенні реформ. Після десяти років в Криму і анексії півострова Росією, що послідувала, YES вже вчетверте збирається в Києві. Але її учасники вірять в повернення до українського Криму. Засновник форуму бізнесмен і меценат Віктор Пінчук заявив: "Україна не повинна втрачати віри в відновлення територіальної цілісності і повинна шукати прагматичні шляхи для досягнення цієї мети".
День 1: колорит і їжа з прилавка
Суєта навколо Бессарабського ринку, який став першою локацією 14-ої Ялтинської конференції YES, почалася задовго до урочистого старту. На реєстрацію сотень учасників знадобилося кілька годин, і Фонд Віктора Пінчука, який організовував все дійство, запропонував гостям оцінити виставку Fragile state. Крихкість стану або держави (гра слів: state перекладається і як "стан", і як "гдержава") художники передали через підвішені до стелі на струнах уламки стільця, скляний череп і талу людину з воску. Його політолог Володимир Фесенко охрестив символом української політики.
Конференція відкрилася близько восьмої вечора – під куполом Бессарабського ринку, який на час заходу перетворився на фуршетний зал. Лавіруючи між торговими рядами, гості міркували, що навряд чи "Бессарабка" за всі роки свого існування бачила стільки політичної еліти відразу – міністри, нардепи, посли, політологи. Всі із задоволенням ласували закусками прямо з прилавків. Місце було вибрано спеціально: організатори хотіли продемонструвати колорит Києва, а також показати його культурний, сільськогосподарський та урбаністичний потенціал. "Навіть в радянські часи це місце було втіленням свободи та ринкової економіки. Невеликою часткою капіталізму в величезному океані комунізму", – заявив зі сцени один з організаторів YES-2017 екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський.
День 2: промова президента і 25 млн іспанця
У п'ятницю конференція перекочувала під склепіння "Мистецького арсеналу". Робочий процес зі старту взяв високу планку, розпочавшись з виступу президента України Петра Порошенка. "Наше історичне місце – в родині об'єднаної Європи і трансатлантичному західному альянсі, – заявив з трибуни глава держави. – Наше покликання – стати східним кордоном європейської цивілізації, гарантом європейської та світової безпеки, двигуном континентальної економіки". Також президент розповів про антикорупційні досягнення країни – запуск системи електронних декларацій, створення Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої прокуратури.
Після дискусії Порошенка з головою Ради з міжнародних відносин Річардом Хаасом учасники розійшлися по коридорах "Арсеналу", де розмовляли з журналістами і розглядали виставлені інсталяції. Центральним арт-об'єктом, який фотографував чи не кожен учасник "Ялти", був "Мойсей" – кількадесят підвішених до стелі інструментів: молотків, рубанків, щипців і навіть вил. Водночас на екранах транслювався перформанс іспанського художника Сантьяго Сьєрри "25 000 000 грн" – кілька жінок в прямому ефірі впродовж двох днів перераховували складені в стопки 500-гривневі купюри.
У десяти сесіях п'ятниці взяли участь міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт, голова ЄБРР Сума Чакрабарті, екс-держсекретар США Джон Керрі і колишні прем'єр-міністри Великої Британії Девід Кемерон і Тоні Блер. Однак не тільки політики розповідали про тренди сучасного світі і Україні. Так, в рамках дискусії "Чи це новий мир? Три погляди" про своє бачення розповів французький філософ Бернар-Анрі Леві, який проаналізував шлях до Європи Туреччини і України. Крім того, нобелівський лауреат 2008 року, економіст Пол Кругман поговорив з присутніми про причини нинішніх криз. "Хтось скаже, що зараз світ зіткнувся з тим, що правила перестали працювати. Але це не так. Ми пережили кризу, яка в чомусь нагадує те, що ми вже бачили в 30-х роках в США і Європі. Але я б сказав, що зараз настав золотий час економічних істориків. Оскільки вони можуть точно сказати, що вже відбувалося і як з подібним впоратися сьогодні".
Сесію закінчила сербська художниця Марина Абрамович, відома, як "бабуся перформансу". Абрамович розповіла про свій творчий шлях і помітила, що на конференції вона – єдиний представник мистецтва, серед політиків і економістів. Вона також зізналася, що чекає пропозицій з Києва – в нашій країні вона ще не проводила перформанси, а саму київську столицю назвала "містом з особливою енергетикою".
День 3: Кучма вірить в Штати
Заключний день Ялтинської конференції відкрив прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Він розповів присутнім про середньострокове планування, яке затвердив український уряд, і плани на найближчий час. "Зараз ми можемо почати реалізацію реформи пенсійної системи – буквально днями Україна може побачити створення нової пенсійної системи, яка забезпечить в тому числі макроекономічну стабілізацію. Ми також близькі до початку створення нової системи охорони здоров'я", – заявив він.
При цьому на запитання ведучого BBC Стівена Сакура, який виступив модератором сесії, що робити з Міхеілом Саакашвілі, прем'єр зізнався, що не знає, і зірвав шквал оплесків. "Я знаю, як будувати дороги і лікарні, піднімати зарплату. А що робити в цьому питанні – не знаю", – додав він.
Крім Гройсмана, в суботу з трибуни говорили голова українського МЗС Павло Клімкін, міністр фінансів Олександр Данилюк і спецпредставник США з питань України Курт Волкер. Останній обговорив питання агресії на сході України з другим президентом України Леонідом Кучмою. "Я думаю, у кожного учасника щось з'явилося в голові – то, як він бачить сьогоднішній і завтрашній день, що потрібно робити насамперед. Але ті сигнали, які прозвучали тут, дійдуть і до тих людей, які займаються виконанням всього. До влади – як української, так європейської та американської. Бачите, українська влада була присутня в повному складі – це позитивне явище, оскільки вона розуміє значення цього форуму, – сказав "Сегодня" Леонід Кучма. – Мені дуже сподобався виступ Волкера. Пролунала впевненість в тому, що США в цій ситуації не стоятимуть осторонь".