Фото: AFP
18-й саміт Україна-ЄС, що відбувся 24 листопада в Брюсселі, став декларативним, насамперед, для самого Євросоюзу через відсутність дати введення безвізового режиму для України. До початку саміту голова Європарламенту Мартін Шульц визнав, що в Раді ЄС у кількох країн, включаючи Францію, Німеччину, Італію, Угорщину (а також, за інформацією європейських ЗМІ, – Бельгію і Грецію), є застереження щодо обговорюваного механізму призупинення безвізового режиму, що на даний момент блокує надання безвізу для України і Грузії. За право застосування цього так званого suspension mechanism борються Європарламент і Рада ЄС. За інформацією неофіційних джерел, голосніше за всіх звучить "голос" Франції, яка хоче дотягнути прийняття рішення до другого туру президентських виборів 7 травня 2017 року. Але де гарантія, що слідом за Францією рішення не заблокує і Німеччина, де у вересні пройдуть вибори до Бундестагу? На підсумковій прес-конференції після закінчення саміту голови Ради ЄС і Єврокомісії заявили, що жодних протиріч через вибори у Франції немає, а розбіжності щодо suspension mechanism чисто стилістичні і можуть бути вирішені до кінця року. Як і безвізовий режим, який, за словами голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, Україні можуть надати вже до кінця року. Але в одному питанні, все ж, єдності досягти вдалося – економічні санкції проти Росії наприкінці січня ЄС продовжить ще на півроку.
Напевно, тільки ледачий сьогодні в соцмережах не цитував заяви української влади про отримання безвізу ось-ось. Але добра половина Facebook- "експертів" не врахувала, що порядок денний відносин Києва і Брюсселя істотно змінився. У Європі після міграційної кризи наростає невдоволення політикою Брюсселя. І політики країн-членів ЄС на тлі наближення там виборів досить вміло використовують критику нинішньої влади в гонитві за рейтингами.
Зрозуміло, що Київ довго тягнув з виконанням вимог Плану дій візової лібералізації, особливо антикорупційних. Але зараз Україна, як і Грузія, чекаючи безвізового режиму, виявилася заручником політичних обставин. По-перше, як уже писав "Сегодня.ua", через гостру міграційну кризу Брюссель хоче убезпечити себе від навали мігрантів і терористичних загроз, розробляючи так званий suspension mechanism – механізм припинення безвізового режиму з третіми країнами. Відповідний закон підготували ще навесні, але досі не ухвалили через політичну боротьбу Європарламенту і Ради ЄС за право застосування suspension mechanism.
Щоправда, як запевнив Петро Порошенко за підсумками 18-го саміту Україна-ЄС в Брюсселі, міжінституційні переговори Європарламенту, Єврокомісії та Ради ЄС за погодженням suspension mechanism можуть завершитися вже до кінця цього року – там залишилися лише стилістичні розбіжності. "Це був перший саміт, де не Україні задавали питання, а Україна задавала питання, коли Євросоюз виконає взяті на себе зобов'язання. Ми зробили все, і я дуже щасливий сьогодні почути прогноз Туска (Дональда Туска, голова Ради ЄС. – Авт.), він оптимістично налаштований на те, що міжінституційні консультації між Радою ЄС та Європарламентом (і Єврокомісією за механізмом припинення безвізового режиму з третіми країнами. – Авт.) повинні закінчитися до кінця цього року", – заявив Петро Порошенко.
Виступаючи на підсумковій прес-коференції, Дональд Туск підтвердив, що зараз м'яч виключно на полі ЄС – Україна виконала всі 144 пункти Плану візової лібералізації та безвізовий режим залежить від швидкості узгодження suspension mechanism. А в цьому питанні можуть виникнути труднощі. Точніше, вони вже виникли всередині Ради ЄС. Як раніше повідомляв "Сегодня.ua", за неофіційною інформацією, кілька країн в Раді блокують питання надання Україні і Грузії безвізового режиму. Париж намагається відтягнути прийняття остаточного рішення до результатів виборів президента Франції (перший тур пройде 23 квітня, а другий запланований на 7 травня 2017 року). Також блокує прийняття рішення Бельгія, яка вже намагалася домогтися скасування ратифікації Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою, розповів "Сегодня.ua" один з європарламентаріїв з Естонії.
Інформацію про те, що ЄС може відкласти питання надання безвізового режиму для України та Грузії до травня, сьогодні в своєму Twitter також поширив і журналіст "Радіо Свобода" в Брюсселі Рікард Йозвяк. Підтвердив це і голова Європарламенту Мартін Шульц: "Певні сумніви є не тільки в цих країнах. Занепокоєння є також у Італії, Угорщини та інших країн. У свою чергу, ми зробили все, що потрібно. Європарламент прийняв всі необхідні рішення. Механізм припинення безвізового режиму теж сформульований. Все залежить від того, чи зможуть ці країни-учасниці порозумітися між собою".
Дональд Туск, в свою чергу, заперечував, що Франція гальмує скасування віз для України і Грузії: "Це неправда. У нас були певні дискусії, але Франція говорила конструктивно, і їх підхід був позитивним. Париж допомагає нам знайти рішення, а не шкодить".
Енергетика і торгівля: збільшення квот залежить від скасування ВР мораторію на експорт лісу-кругляка
Позицію Франції, як і інших п'яти країн, під час узгодження механізму призупинення безвізового режиму в Раді ЄС ми побачимо зовсім скоро. Але не тільки це українське питання зав'язане на політиці. В ЄС прямо говорять: розблокуємо 600 млн євро макрофінансової допомоги тільки після скасування Верховною Радою мораторію на експорт лісу-кругляка, який Україна ввела в квітні минулого року на 10 років. І Кабмін, як вже раніше писав "Сегодня.ua", готовий подати відповідний закон до Ради. Щоправда, потрібних 226 голосів під куполом поки що немає.
Підписали на саміті в Брюсселі Угоду про фінансування програми "Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні" на 16,34 млн євро. Гроші будуть спрямовані на посилення роботи органів держвлади, в тому числі і на місцевому рівні, відповідальних за боротьбу з корупцією. Реалізація проекту розпочнеться вже з кінця цього року.
У свою чергу, віце-президент Єврокомісії з енергетики Марош Шефчович і міністр енергетики України Ігор Насалик підписали новий Меморандум про взаєморозуміння в Стратегічному енергетичному партнерстві, який замінив попередній документ від 2005 року. "Україна є давнім стратегічним енергетичним партнером ЄС. Вона була надійною транзитною країною для транспортування російського газу до країн ЄС навіть в останні неспокійні часи. Ми хочемо зберегти Україну як важливого транзиту країна і в майбутньому", – заявив Шевчович.
Щоправда, цей новий Меморандум не вирішує питання транспортування російського газу по трубопроводу OPAL. Як і питання збільшення квот на український експорт (томати, соки, мед, курятину тощо), який на саміті обговорили за зачиненими дверима, але, схоже, до спільного знаменника так і не прийшли.
"Щодо кожного блоку питань є певні невдоволення один до одного, і вони компенсуються. ЄС висуває претензії, що Україна не робить все реформи, які обіцяли. Україна висуває претензії, що немає остаточної ратифікації Угоди про асоціацію і безвізовий режим. За енергетику ми висуваємо претензії щодо Nord Stream 2 і OPAL (Єврокомісія 28 жовтня схвалила збільшення використання "Газпромом" потужностей газопроводу OPAL, який об'єднує "Північний потік" з газотранспортною системою Центральної і Західної Європи. – Авт.). Зі свого боку, вони говорять, що ми не дотримуємося зобов'язань з реформування енергетичного сектора, зокрема "Нафтогазу", і це також частина правди. Тому у кожної зі сторін є свій набір аргументів, чому процес йде не так швидко, як хотілося б", – сказав "Сегодня.ua" директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.