Візит на передову. Порошенко і Маккейн перед святом поїхали на Донбас. Фото: president.gov.ua
Від нового 2017 року всі чекають настання миру. Однак бачать його по-різному. Ця різниця в поглядах найяскравіше проявилося саме напередодні новорічних свят.
МАККЕЙН. Президент Петро Порошенко буквально перед самим 1 січня злітав до Маріуполя разом з американським сенатором Джоном Маккейном. Візит був коротким – політики провели в зоні АТО кілька годин. Але запам'ятався він фразою, сказаної Маккейном: "2017 року ми переможемо загарбників і відправимо їх туди, звідки вони прийшли". Яким чином це зробити, зі слів Маккейна зрозуміло не було, хоча і звучало воодушевляюще. Але після такої заяви в соцмережах стали активно міркувати про можливий силовий сценарій на Донбасі, причому за допомогою США. Однак реально активізувалися після настання нового року саме бойовики.
ЛЕ ПЕН. У Франції, де в квітні відбудуться президентські вибори, рік почався з проросійських заяв лідера передвиборних перегонів, голови ультраправого Національного фронту Марін Ле Пен. Вона в першому ж своєму виступі після Нового року заявила, що вважає законним референдум 2014 року в Криму, на підставі якого Росія анексувала півострів.
На цю заяву вже відреагувала СБУ, яка звернулася до МЗС з пропозицією заборонити Ле Пен в'їзд до України. МЗС, щоправда, поки що мовчить, і це не дивно – адже дипломатам потім доведеться розбиратися, що з цим робити. Минулого року вже був прецедент, коли НАБУ голосно заявило про розслідування проти політтехнолога Пола Манафорта, який очолював команду Дональда Трампа, а після перемоги останнього на виборах оголосили, що у нас нічого на Манафорта немає. Але ж йшлося тільки про політтехнолога...
З Ле Пен все ще складніше. Якщо МЗС оголосить її нев'їзною, а та візьме і переможе на французьких виборах, вийде казус, практично рівнозначний розриву дипломатичних відносин. А розривати відносини з однією з провідних держав Євросоюзу до планів МЗС явно не входить.
До речі, висловлювалися думки, що заяви Ле Пен носять суто економічний характер. Їй потрібні гроші на продовження перегонів. І отримати вона їх сподівається від Кремля. Про це в ефірі радіостанції "Ехо Москви" заявив скандальний російський публіцист Олександр Невзоров. "Вона раптом взяла і визнала Крим. Але нічого дивного в цьому немає. Я думаю, що, оскільки французькі банки відмовили їй у фінансуванні передвиборної кампанії, вона зараз буде готова на все що завгодно. Вона може підмести Червону площу. Це падіння, і це, ймовірно, буде оцінено французькими виборцями, якщо її взагалі хтось допустить до виборів", – заявив Невзоров.
ОЛЕСЬ. У Чехії після Нового року вибухнув реальний скандал. У Празі ексгумували останки українського письменника-емігранта Олександра Олеся через все ту ж одвічну банальну причину – гроші. Раніше ренту за могилу платив виходець з України Володимир Михайлишин, але він помер, і син Михайлишина вирішив поховати батька в цій могилі.
Щоб приглушити скандал, українська влада тут же зв'язалася зі спадкоємцями Олеся і домовилася про його перепоховання в Україні.
Слідуючи приказці "немає лиха без добра", політики заговорили і про можливість перепоховання в Україні інших відомих українців-емігрантів на чолі з лідером УНР Симоном Петлюрою і лідером ОУН (б) Степаном Бандерою.
Але це поки що тільки розмови, а ось щодо Олександра Олеся президент вже дав доручення Міністерству культури. Тож все повинно відбутися найближчими тижнями.
ПАШИНСЬКИЙ. Ще один скандал тижня був вже чисто внутрішнім. Йдеться про інцидент на трасі під Києвом, під час якого нардеп від "Народного фронту" Сергій Пашинський вистрілив в людину. У інциденту дві версії. За однією (від Пашинського), нардеп зупинився на трасі, щоб з'ясувати, чому там небезпечно стоїть фургон без включених фар, але щойно він підійшов, як отримав удар пляшкою по голові, впав і після цього вистрелив кривдникові в ногу. За іншою (від пораненого В'ячеслава Хімікуса) – Пашинський вискочив з темряви, погрожуючи пістолетом, отримав пляшкою по голові і тієї ж миті вистрілив. Органи з'ясовують, з чийого боку була агресія, а з чийого – самооборона.
ГОТІВКА. Резонансних рішень влади першого тижня нового року не було. Винятком став тільки Нацбанк, який вирішив проявити активність в боротьбі з готівковим обігом гривні.
Тепер, згідно з його постановою, максимальний платіж готівкою в Україні не повинен перевищувати 50 тис. грн замість 150 тис. грн. Минула верхня планка стосувалася, загалом, тільки ринків нерухомості та авто, на яких, в теорії, всі платежі повинні були проходити за безготівковим розрахунком. Але оскільки на практиці ніхто не захоче продавати квартиру за гривні (а розрахунки за долари формально заборонені), та ще й втрачати десятки тисяч при переведенні суми з одного рахунку на інший, тому на ринку нерухомості і при автопродажах вже давно відпрацьовані схеми, які дозволяють обходити обмеження Нацбанку. Планка в 50 тис. торкнеться не тільки квартири з машинами, а й таких покупок, як дорога електроніка або меблі. Однак, з іншого боку, в країні широко поширене споживче кредитування, і тепер ним користуватимуться щосили. Тільки якщо раніше кредити оформлялися на місяці, то тепер поширеною може стати практика тижневих або навіть дводенних кредитів для покупки дорогого холодильника.