В Україні пройшов перший тур місцевих виборів / Фото: Анатолiй Бойко
Обрання до місцевих рад, санкції і реформи – теми, якими жила Україна останні сім днів. Точніше, жила вона тільки виборами, а санкції з реформами створювали видимість, що в країні ще щось відбувалося.
ПОКИ БЕЗ РЕВОЛЮЦІЙ. Місцеві вибори революційних підсумків не принесли. Хоча і показали, що життя на місці не стоїть. Блок Порошенка зміг утримати свій результат, але спільним успіхом влади цей показник назвати складно: у президентській партії фактично розчинилася прем'єрська, до того ж на її електоральне поле зайшли "Батьківщина" і УКРОП.
"Опозиційний блок" заякорив за собою Південь, вгризся в Центр і навіть створив два невеликих плацдарми на Заході (Буковина і Закарпаття). Його результат виявився не настільки вражаючим, яким міг бути, але це – наслідки фактичного відсторонення партії від харківських виборів і створення конкурентних проектів на кшталт "Відродження" і "Нашого краю".
Місцеві вибори визнали демократичними. Але навряд чи можна назвати демократією скасування їх в трьох містах Донбасу: Маріуполі, Красноармійську та Сватовому.
Провину за зрив виборів перекладають один на одного влада і опозиція, але логіка підказує, що "Опозиційному блоку" не було ніякого сенсу йти на маніпуляції в містах, де його підтримка коливається від 60 до 83%.
Не встигли вибори завершитися, як у кулуарах заговорили про прийдешні перестановки в уряді.
І міністр інформації (він же – головнокомандувач інформаційних військ) Юрій Стець публічно заявив, що збирається у відставку 3 грудня. Чому саме в цей день, він не пояснив. Хоча скринька відкривається просто: цього дня буде рівно рік з моменту обрання нового Кабміну, і ще тоді Стець говорив, що збирається попрацювати міністром протягом року. Що ж стосується наслідків його відставки, то кращим варіантом був би розпуск цього не без скандалу створеного міністерства: висока ймовірність, що будь-який інший політик на цьому місці спробує перетворити Мінінформ на каральний орган. Так що вже краще ніякого міністерства, ніж Міністерство цензури.
НЕЛЬОТНА ЕПОХА. Поки 25 жовтня народ йшов на вибори або просто відпочивав, Україна позбулася повітряного сполучення з Росією. Сьогодні Володимир Висоцький вже не зміг би заспівати своє "В который раз лечу Москва—Одесса", хоча найбільш постраждалим маршрутом, безумовно, став Київ-Москва.
Скасування авіасполучення – одна з найбільш дивних санкцій, прийнятих українською владою щодо РФ, оскільки якраз ті, хто літав літаками з Києва до Москви і назад, не мали відношення ні до анексії Криму, ні до війни на Донбасі – всі винні давно вже персони нон грата або в Україні, або в Росії.
А СУДДІ ДЕ? Ну і про реформи. Цього тижня Венеціанська комісія поставила крапку в суперечці, якою має бути судова реформа в Україні. Нагадаємо, суперечка йшла між двома точками зору: за однією – потрібно звільнити одним махом всіх суддів, а потім перевірити всіх кандидатів, за іншою – перевірити всіх суддів на предмет корупції і звільнити тільки тих, хто не пройде перевірку.
Венеціанська комісія стала на бік других.
Європейцям, мабуть, не сподобалася ситуація, коли в Україні зовсім не залишиться суддів.
А не сподобалася, тому що в відсутність українських судів єдиним органом, який зможе розбиратися в кримінальних та адміністративних справах громадян нашої країни, залишається Європейський суд з прав людини.
У європейських суддів волосся стало б дибки, якби їх завалили мільйонами позовів з України. Так що у Венеціанській комісії розсудливо вирішили, що для Євросоюзу краще вже якісь українські судді, ніж зовсім ніяких. Робити чужу роботу нікому не хочеться.
Головна для України економічна подія тижня – новина, що рада МВФ готова переглянути заради нас правила кредитування країн-позичальників.
Це необхідно, щоб не припинити надання Україні чергових траншів допомоги, затвердженої в лютому 2015 р розмірі $ 17 млрд. Нагадаємо: Фонд не кредитує країни, які не обслуговують і не реструктуризують свої держборги. А Україна, швидше за все, таки не вдасться домовитися про відстрочку виплати позики в $ 3 млрд, взятої в 2013 р. колишньою владою у РФ в обмін на відмову від курсу на євроінтеграцію. За словами аналітика MPP Consulting Павла Мельника, рішення МВФ очікуване, бо альтернативи йому немає. "Йде економічна війна Заходу з Росією, і зміна правил – технічний момент".
У банках тим часом виявився дефіцит подорожчала валюти (долар додав 20 коп. І в середньому коштує у продажу 24,1 грн/дол, в покупці – 23,2). Але ажіотажу немає, та й на чорному ринку повно валюти за курсом 24,3-24,5 грн/дол.
Дві новини про газ: ціна скрапленого для автомобілів перевищила планку в 10 грн/л (на початку тижня було 9,2-9,5), а для природного Кабмін скасував норму про використання на опалення не більше 200 куб. м газу на місяць за пільговою ціною в 3,6 грн/куб. м. Тепер на отопсезон покладено 1200 "пільгових" куб. м газу на домогосподарство.