Ракетні комплекси для оборони. Javelin повинні надійти до ЗСУ максимум через півроку
Головні підсумки тижня фіксувалися на табло біля обмінних пунктів і в офіційних оголошеннях Нацбанку, де щодня з'являлися нові цифри. Відносно долара до антирекордів поки що не дійшло. "Стеля", встановлена 26 лютого 2015 року, – 30,01 грн за одиницю американської валюти – поки ще маячить як досить далекий орієнтир. Але ось з іншими валютами ситуація куди гірша. Насамперед це стосується євро. Тут збіглися два фактори: і ослаблення гривні, і ослаблення американської валюти по відношенню до європейської. Євро доріс до абсолютного антирекорду – 35,07 грн у вівторок. Після цього злякався власних висот і вчора спустився на 34,98. На тлі антирекордів Нацбанк опублікував прогнозні очікування українського бізнесу, які засвідчили, що зміцнення гривні ніхто не чекає. Більш того, бізнес очікує, що середній курс 2018 року зафіксується між 29 і 29,30 за долар. А значить, до цього коридору вже слід готуватися.
Кредити за суд
Які причини ослаблення гривні? Основних – дві, і обидві обумовлені не тільки економікою, а й політикою. Перша – напруженість у відносинах з МВФ. Якщо наприкінці минулого року основною проблемою в цих відносинах називалося небажання уряду підвищувати ціни на газ для населення, то в останні дні на перший план вийшла інша проблема – ззакон про Вищий антикорупційний суд (ВАС).
Проект цього закону (точніше, його остання версія) подано до Ради. Але МВФ пояснив, що і цей варіант його не влаштовує: на думку радників фонду, в ньому закладені норми, які гальмують створення ВАС. Тому в заяві вказано цілий перелік пунктів, які необхідно змінити. Але, схоже, влада ці "рекомендації" вирішила ігнорувати. Принаймні, в офіційній відповіді Банкової було сказано, що документ вже в парламенті, і будь-які зміни тепер – предмет дискусій між депутатами.
Торгуємо в мінус
Друга причина ослаблення гривні на днях була озвучена Держстатом, який підбив підсумки зовнішньоторговельного балансу України 2017 року. Він опинився в мінусі на $ 5 млрд, що в 2,2 раза гірше, ніж було 2016-го. Левову частку цього мінуса принесло підвищення світових цін на нафту і газ, також по зовнішньоторговельному балансу вдарила блокада Донбасу. Останніми роками зі зрозумілих причин Україна втратила значну частину свого експорту до країн СНД, розраховуючи на ринок ЄС, який повинен компенсувати ці втрати, але він поки в значній мірі залишається закритим – наприклад, квоти щодо безмитного експорту пшениці, меду і соків були вичерпані всього за два тижні.
Україні необхідно нарощувати експортно орієнтовані послуги, а не тільки сподіватися на вивезення товарів і сировини. Скажімо, внутрішня бізнес-політика Ізраїлю дозволила цій країні стати однією з провідних країн світу з інтелектуальних розробок. У найближчій же перспективі розраховувати можна тільки на валютні інтервенції НБУ на міжбанку і проблеми у сусідів.
Скандальна "реінтеграція"
Якщо країна весь тиждень переважно була зайнята питаннями фінансів і економіки, то Рада цілих три дні присвятила розгляду закону "Про особливості державної політики щодо забезпечення суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях". Відомого, "закон про реінтеграцію" і "закон про деокупацію". Відомий він також тим, що ще раз оголошує Росію "країною-агресором", а неконтрольовані території – окупованими. З нього прибрали згадки про Мінські угоди, що означає, що процес переговорів може стати будь-яким форматом, який буде найефективнішим – хоч Нормандським, хоч Віденським.
Україна більше не проводить АТО, а "вживає заходів щодо забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії".
Додана виноска на Закон України "Про правовий режим воєнного стану" і передбачено створення військових адміністрацій. Замість штабу АТО тепер з'явиться Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ. Він буде головним органом, якому будуть підпорядковані сили ЗСУ, Нацполіції і всі, кого залучають до здійснення заходів щодо забезпечення національної безпеки.
Ефект "Джавеліна"
Знаковою подією тижня стали і заяви про наближення видачі Україні від США, причому безоплатно, переносних протитанкових ракетних комплексів Javelin. За словами голови Генштабу Віктора Муженка, ЗСУ вже готується приймати зброю, а надійде воно протягом 2-6 місяців. Тут активізувалися прихильники силового сценарію вирішення конфлікту на Донбасі, проте ні Україна, ні США не підтверджують, чи використовуватимуться комплекси на окупованих територіях. Насправді Javelin – ефективна зброя для боротьби з танками і вертольотами. Тобто – оборонна зброя, яке може допомогти в разі атаки сепаратистів, але мало що дає для наступальних дій. Тому аргументи тих, хто хоче приєднати Донбас військовим шляхом, незрозумілі.