Вибори на Донбасі. Пройдуть по всій території, яку контролює Україна. фото AFP
Україні потрібні хороші новини. На минулому тижні вони були, і не виключено, що ці новини стануть поворотним пунктом для майбутнього країни.
ДОВГООЧІКУВАНА ТИША. Головна новина останніх днів – перший по-справжньому мирний тиждень на Донбасі. І це хороша новина не тільки для самого регіону, а й для решти країни, яка послала десятки тисяч чоловіків на фронт. Хороша новина це і в плані перспектив, тому що тільки завершення війни може стати ключем, який відкриє двері до відновлення економіки.
Тут не можна не відзначити зв'язок між голосуванням у парламенті щодо змін до Конституції і наступившим слідом за цим припиненням бойових дій.
Першим його наслідком стало відсторонення від влади в так званій "ДНР" Андрія Пургіна – одного з небагатьох, ідеологів в керівництві сепаратистів, що залишилися, їх аналога Дмитра Яроша, об'єднуючого навколо себе противників Мінського процесу в Донецьку. Невипадково першим же меседжем лідера донецьких сепаратистів Олександра Захарченко після відсторонення Пургіна стала заява про необхідність виконання Мінська-2.
Зрозуміло, що Захарченко не сам по собі відчув любові до цих угод – це сигнал від Володимира Путіна про готовність зближувати позиції.
І також невипадково слідом за голосуванням у Раді і відстороненням Пургіна з'явилася новина про те, що "нормандська четвірка" (президенти України, Росії, Франції та канцлер Німеччини) домовилася зустрітися на початку жовтня. Оскільки глави держав ніколи не домовляються про зустріч, не маючи підготовлених домовленостей, є підстави чекати, що протягом місяця Мінський процес зробить значний крок вперед.
МІСЦЕВА ВЛАДА ДЛЯ ДОНБАСУ. Крок вперед зроблений і в питанні проведення місцевих виборів. Незважаючи на вимоги донецького і луганського губернаторів про скасування їх на Донбасі, президент заявив, що вибори на контрольованій території мають відбутися скрізь, крім населених пунктів на лінії розмежування.
Безумовно, в такому рішенні свою роль зіграла кампанія "Опозиційного блоку", який зумів довести необхідність виборів на Донбасі представникам Заходу. Проте останнє слово все-таки було за Банковою, і там би не прийняли рішення, не будучи переконані в його правильності. Значить, в АП зрозуміли, що відсутність місцевої влади на Донбасі відіграє не на ослаблення, а на посилення сепаратизму.
ЧИ ПОТРІБНА ПОДАТКОВА РЕФОРМА. Мінфін же презентував реформу Податкового кодексу, яка викликала шквал критики. Причому критики з різних флангів: прихильники ліберальної економіки вважають проект занадто консервативним, опозиція – антисоціальним.
Насправді проект не є ні революційним, ні антисоціальним, якщо не вважати, звичайно, норми про введення податку на нерухомість для всіх, яку парламент не пропустить навіть під дулами автоматів.
Мета проекту – зібрати більше податків і полегшити їх адміністрування, але він може несприятливо відбитися на сільському господарстві, що грає ключову роль в українському експорті.
Тому передбачити, що від податкової реформи залишиться в підсумку, практично неможливо. Швидше за все, тільки "чотири двадцятки" (всі основні податки по 20%), які полегшать адміністрування, але нічого суттєво не змінять.
НАРОДЖЕННЯ ВЕТЕРАНА. І ще одна новина, приголомшив всіх, – заява глави слідчого комітету РФ Олександра Бастрикіна про участь Арсенія Яценюка у першій чеченській війні.
Найбільше вона, звичайно, приголомшила самого прем'єра, який і не знав, що є ветераном бойових дій з 20-річним стажем. А тут ще масла у вогонь підлив глава МВС Арсен Аваков, який зголосився представити росіянам докази участі Яценюка в Російсько-японській війні 1905 року.
Все це – погана новина для міністра соцполітики Павла Розенка. Тут і так все непросто з соцвиплатами і субсидіями, а тепер у нього раптом з'явився кандидат, якому треба платити як ветерану відразу декількох воєн, надавати пільги з оплати комунальних послуг та путівки в санаторій. Жарти жартами, але навіщо в Кремлі вирішили так облагодіяти українського прем'єра, незрозуміло. Деякі іронізували, що він сам замовив "сюжет" росіянам заради права користуватися пільгами ветерана. Але, враховуючи, що пільги не такі вже й великі, це означає, що Бастрикін купився на дуже вже дрібний хабар – доларів 50, не більше. Мабуть, з фінансами у нього зовсім погано.
Техогляд і новий податок на авто
Головним підсумком минулого тижня в економічному житті країни став проект податкової реформи від Кабміну. У народі її вже охрестили: "Все по 20". За словами прем'єра Арсенія Яценюка, попередні пропозиції уряду такі: "Єдиний податок на зарплату з 2018-го – 20%. На перехідному етапі ми пропонуємо зменшити єдиний соцвнесок з 41% до 20% і скасувати податок на зарплату в 3,6% ". Також у Кабміні запропонували підняти ставку ПДФО з сьогоднішніх 18% до 20%. Мінфін окремо виступив зі своїми новаціями: ввести 36 грн/кв. річного податку на квартири від 60 кв. м, на будинки від 120 кв. м – 36 грн/кв. на рік. Також Кабмін подумував повернути скасований в 2011-му техогляд. За словами експертів, це хотіли зробити, щоб краще контролювати сплату додаткового транспортного податку з 2016-го. Спочатку пропонували обкласти збором всіх власників авто, якщо машина молодше 5 років і з об'ємом двигуна до 3 л (в середньому 800 грн). Але після обговорень в Податковому кодексі залишився тільки збір на машини класу "люкс": власники авто з об'ємом двигуна від 2,9 л повинні будуть щорічно сплачувати до казни по 25 тис. грн. Такий податок діє і зараз. Щоправда, його сплачують власники машин з об'ємом двигуна більше 3 л і з терміном експлуатації авто до 5 років. В опозиційному Кабміні жорстко розкритикували податкову реформу уряду.