«Нормандська четвірка». Розробила план по закінченню конфлікту на Донбасі. Фото А. Дружинін / ТАСС
Виконання Мінських угод і передвиборча кампанія – дві головні теми останнього тижня. На їх фоні малопомітними пройшли негативні новини з фінансового ринку, які, втім, можуть залишитися без неприємних наслідків.
ПАРИЗЬКИЙ ПЛАН. Встановлення міцного і повноцінного мируна Донбасі здатне вирішити значну частину проблем України – і дефіцит бюджету, в основі якого лежать військові витрати, і довіра інвесторів, які ніколи не вкладають у країну, на території якої ведуться бойові дії.
За останній тиждень вірогідність такого сценарію значно просунулася вперед. Мінські угоди кілька місяців перебували в тупику і вийшли з нього після зустрічі лідерів країн "нормандської четвірки" в Парижі. Так що тепер ці угоди можна називати "мінсько-паризькими".
Що ж дав нам Париж? Насамперед – визначив послідовність дій української влади та самопроголошених республік. Спочатку – відведення озброєнь калібром менше 100 мм, потім – прийняття закону про місцеві вибори на Донбасі, остаточне голосування щодо децентралізації і амністія для сепаратистів, які не вчиняли тяжких злочинів. Слідом за цим – місцеві вибори за прийнятим Верховною Радою законом і відновлення української юрисдикції над неконтрольованими територіями, включаючи кордон.
Слабких місць у цих угод два, і обидва пов'язані з парламентом. І 300 голосів за децентралізацію, і 226 голосів за спецзакон з виборів на Донбасі знайти в нинішньому його складі буде проблемно.
Однак, враховуючи той факт, що Мінські угоди з паризькими поправками є документом, затвердженим на міжнародному рівні, парламентський саботаж може призвести тільки до одного результату – розпуску нинішнього скликання Верховної Ради. А загроза перевиборів, у свою чергу, для багатьох депутатів є стимулом натиснути кнопку, пожертвувавши на пару хвилин своєю принциповістю.
СЛОВО ЦЕНТРВИБОРЧКОМУ. На цьому тижні нарешті було поставлено крапку у скандалі, який розгорівся у зв'язку з намаганнями заблокувати участь "Опозиційного блоку" на місцевих виборах у низці південно-східних регіонів.
Місцева виборча комісія відмовила в реєстрації кандидатові в мери від ОБ в Слов'янську, опозиціонерів не допустили на вибори в Бердянську, а історія з нереєстрацією цієї політсили в Харківській області і зовсім стала номінальною. При цьому мало хто вірить, що йшлося про юридичні нюанси, тому що не буває так, коли юридичні нюанси б'ють виключно по одній партії. До того ж, по партії, яка є фаворитом виборів у всіх названих регіонах.
Остаточну відповідь на всі ці запитання дав Центрвиборчком. Відповідь виявилася логічною: місцеві комісії зобов'язали зареєструвати кандидатів "Опозиційного блоку" і в Харкові, і в Слов'янську, а в Бердянську навіть не стали чекати рішення ЦВК – відчувши, що запахло смаженим, міськвиборчком сам відступився.
Правда, на цьому історія ще не завершилася: вчора і в Харкові, і в Слов'янську місцеві комісії намагалися ігнорувати постанову Центрвиборчкому. Але в кінцевому підсумку це може лише призвести до того, що ЦВК розпустить ці виборчкоми.
МІСІЯ ЗДІЙСНЕННА? Сама ж неприємна новина останнього тижня – від'їзд місії МВФ з Києва без домовленості про черговий транш. Тут зійшлися відразу кілька факторів: і відсутність остаточного рішення з реструктуризації комерційного боргу, і відсутність поліпшень в ситуації з корупцією в Україні, і прийняте з подачі уряду парламентом рішення про індексацію мінімальних зарплат і пенсій.
Однак це не перший випадок, коли місія МВФ їхала з Києва з негативним відгуком. Обидва попередні транші 2015 року також затверджувалися із затримками, тому поки немає підстав говорити про те, що втретє буде інакше.
Більше того, є головне підставу говорити про позитивному результаті – це те, про що сказано на початку статті: прогрес у виконанні Мінських угод. У міру того, як він буде ставати реальністю, у МВФ зникне головний фактор ризику, а значить – зросте впевненість у тому, що Україна виконає всі свої зобов'язання.