Попрацювали. Нардепи на цьому тижні провалили реформу прокуратури, але повернули наукові пенсії. фото УНІАН
Політичний тиждень, що минає, виявився досить "драйвовим". У самому парламенті дала чергову тріщинку коаліція, а президент тим часом проанонсував проведення в Україні референдуму про вступ до НАТО.
ПІТИ, ЩОБ ЗАЛИШИТИСЯ. 22 квітня в сесійній залі Ради розгорівся черговий скандал. Координатор парламентської більшості Олег Ляшко заявив, що залишає цей пост на знак протесту проти ухвалення змін до закону "Про прокуратуру". На думку Ляшка, він носить диктаторський характер, надаючи прокуратурі каральні функції "в стилі періоду Януковича".
Лідер РПЛ розкритикував і законопроект про обрання Вищої ради юстиції, заявивши, що в разі його прийняття цей орган перетвориться на "монопольну раду юстиції", нездатний провести люстрацію суддів і реформувати судову систему.
Демарш Ляшко вчергове прискорив розмови про швидкий розпад парламентської коаліції. Однак глава фракції РПЛ дуже швидко передумав. За словами Ляшка, він вирішив залишитися координатором більшості, оскільки його про це слізно просили лідери всіх коаліційних фракцій. Крім того, він заявив, що перш ніж прийняти рішення про свою подальшу координації діяльності, йому необхідно поговорити з президентом і прем'єр-міністром.
Нагадаємо, що посада координатора парламентської більшості не є виборною – її по черзі займають лідери фракцій, які створили коаліцію. Сам Олег Ляшко зайняв це місце поза чергою завдяки тому, що на його користь відмовився від повноважень лідер фракції "Самопоміч" Олег Березюк. А в разі відходу Ляшко з поста координатора вакантне місце може зайняти лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко. При тому, зрозуміло, умови, що коаліція збережеться в колишньому складі.
Треба сказати, що на поточному тижні парламент не відрізнявся особливою продуктивністю. Депутати не змогли внести до порядку денного закон про націоналізацію майна РФ на території України, провалили реформу держслужби, не внесли зміни в законодавство, спрямоване на посилення державного захисту прав громадян. Зате створили загадкову "комісію з питань майбутнього", основним завданням якої, судячи з назви, буде розробка теоретично обгрунтованих проектів розвитку країни, які часто не витримують зіткнень із суворою реальністю.
ЄВРОТУРНЕ. А Петро Порошенко тим часом борознив простори Старої Європи, відвідавши з офіційними візитами Швейцарію та Францію.
За словами Порошенка, йому вдалося заручитися підтримкою свого французького колеги Франсуа Олланда в питанні скасування для України візового режиму з ЄС. Президент висловив упевненість, що це відбудеться вже на травневому саміті східного партнерства в Ризі, а їздити в Європу без віз українці зможуть з 1 січня 2016 року. Правда, ми збилися з рахунку, скільки дат щодо скасування віз українці вже чули.
Крім того, президент в інтерв'ю одному з французьких телеканалів заявив, що має намір провести референдум про вступ України в НАТО ще до закінчення терміну своїх повноважень.
Зі свого боку Франсуа Олланд пообіцяв, що Франція протягом місяця ратифікує угоду про асоціацію України з ЄС, підкреслив прихильність своєї країни дотриманню Мінських домовленостей і запевнив, що "Містралі" Росії не віддасть. Обидва президенти відзначили, що на сьогоднішній день мирні домовленості продовжують регулярно порушуватися – не тільки в питанні припинення вогню, але й стосовног відводу важких озброєнь від лінії розмежування.
Втім, спільну мову президенти знайшли не в усьому. Незважаючи на наполегливі висловлювання Порошенка про необхідність введення на Донбас європейських миротворців, Олланд дипломатично повідомив: "Ми не впевнені, що це необхідно".
Що все це означає. "Такі закордонні візити Україні необхідні, як і підтримка, і позитивні сигнали. Але поки можна говорити, що озвучені заяви – лише протокольні. Остаточні підсумки цієї зустрічі можна чекати тільки після зустрічі Олланда і Путіна у Вірменії, анонсованої на сьогодні", – вважає політолог Вадим Карасьов.
В розпад більшості в парламенті експерт не вірить: "У сьогоднішній коаліції є проблеми, але де-юре вона існує і в такому розсіяному стані продовжить існувати. Адже її розпад означає або формування нової більшості, або взагалі перевибори парламенту".
Курс гривні, ціни та субсидії
Для гаманців українців минулий тиждень пройшов без нових шоків: ціни на продукти трохи знижувалися, паливо на АЗС дешевшало, а в обмінниках стабільною була валюта. Долар, курс якого спочатку впав до 21,3 грн/$ у купівлі і до 23,4 грн/$ у продажу, в середині тижня виріс приблизно на гривню, але до п'ятниці знову подешевшав: продати його можна за 24,1 грн/$ , а купити – по 22,4 грн/$. Фінексперт прогнозують, що в найближчі два тижні курс буде в коридорі 21-24 грн/$. Президент Украналітцентра Олександр Охріменко навіть дав прогноз на зміцнення нацвалюти до 19-20 грн/$, так як це необхідно для отримання до липня другого траншу МВФ в $1,6 млрд.
Услід за доларом і крупами почав дешевшати цукор – в торгмережах його вже можна купити нижче 10 грн/кг, а також тепличні овочі. Експерт "АПК-Інформ: овочі та фрукти" Тетяна Гетьман зазначає дві тенденції: борщовий набір подорожчав на 37%, але до травневих свят можливе майже двократне зниження цін на свіжі огірки і на третину – на помідори, так як в опті ціни на них обвалилися .
Також набирає обертів кампанія за призначенням субсидій на компослуги, через підвищення з квітня тарифів. За даними Кабміну, число тих, хто звернулися, виросло вп'ятеро порівняно з 2014 р. – за три місяці більше 62 тис. дзвінків. Прогнозують, що основна масатих, хто цього потребує, звернеться ближче до нового отопсезону, а держдопомогу отримають до 4 млн сімей (зараз менше 1 млн).