Facebook відреагував на трансляцію вбивства в соцмережі
Президент України Петро Порошенко підписав указ про обмеження доступу до соціальних мереж "ВКонтакте" і "Однокласники". Таке рішення влади аргументували загрозою національній безпеці з боку ресурсів, що належать російським компаніям. Рішення розкололо суспільство на два табори: одні кажуть про те, що такий крок – правильне рішення, яке захистить персональні дані українців і обмежить поширення фейків і пропаганди, інші ж упевнені, що соціальні мережі – це майданчик, а вибирати, який контент споживати, українці повинні самі. Україна далеко не єдина країна, яка ввела заборону на соціальні мережі. Сайт "Сегодня" з'ясував, хто і чому забороняв найбільші соцмережі.
Найбільше в питаннях цензурування інтернету просунулася Корейська народна демократична республіка (КНДР). Тут працює свій "інтернет", доступ до якого мають обмежена кількість компаній і організацій. Для прикладу, у 2013 році в мережу вийшло тільки 1200 IP. Серед них – корейські дипломати, вчені, посольства інших країн, деякі підприємства-експортери. Лідер КНДР Кім Чен Ин особисто затверджує список осіб, які можуть вийти у "всесвітню павутину".
В Ірані Facebook, Twitter і YouTube заборонили в 2009-му після проваленої революції. А нещодавно інтернет-провайдери за рішенням суду заблокували функцію голосових дзвінків в месенджері Telegram. "Ми видали дозвіл на запуск служби голосових дзвінків в Telegram, але вона була заблокована за рішенням суду", – заявив міністр зв'язку і інформаційних технологій Ірану Махмуд Ваезі місцевим ЗМІ.
Туреччина заблокувала доступ до соцмереж в березні 2014-го, тоді в мережі з'явилися записи розмови глави турецької розвідки, міністра закордонних справ країни і заступник головнокомандуючого турецькою армією про військові операції в Сирії. Але після решени Конституційного суду, доступ в Twitter і YouTube відновили.
Жорстка цензура діє також і в Ірані. Вперше доступ до соціальних мереж тут обмежили в 2009 році під час масових заворушень після президентських виборів. Опозиціонери нібито використовували соціальні мережі, щоб організувати акції протесту. Тимчасову заборону на соцмережі також вводили і в Пакистані. Тоді можновладцям не сподобалися карикатури на пророка Мухаммеда, які поширювалися через Facebook.