Валерій Куліч
— Перше запитання, звичайно ж, про проміжні вибори по 205 округу. Проходить досить брудна виборча кампанія. Ви якось впливаєте?
— Впливати на агітаційну політику я не можу. Для цього є правоохоронні органи, які повинні впливати. Я намагаюся бути абсолютно нейтральним до виборчого процесу, тому що це мій округ, з якого я пішов, і зараз перевибори по ньому проходять. Будь-який вплив буде витлумачено як вплив адмінресурсу на ситуацію. З цього питання у мене серйозно зв'язані руки. На мій погляд, люди тут повинні дати оцінку тому, що відбувається, своїм голосуванням.
— По округу балотується Ваш однопартієць Сергій Березенко. Ви особисто підтримали його кандидатуру?
— Безумовно, я підтримав. Ми однопартійці, і я член БПП. Ми висували його кандидатуру (на вибори по 205-му округу по Чернігову – Авт.) на обласній партійній конференції.
— Ви не вважаєте, що він використовує адмінресурс?
— Мені некоректно навіть відповідати на це запитання. У будь-якому випадку, як би я не відповів, буде витлумачено неправильно.
— Це правда, так...
— Я просто об'єктивно дивлюся на речі (сміється – Авт.).
— Добре, зайдемо з іншого боку. Мені, як виборцю, не подобається, що один з кандидатів встановив намети в парку біля РАГСу. Там уже витоптали газон, а зелену зону перетворили на звалище.
— Ці намети стоять як депутатська приймальня нардепа Андрія Денисенка. І вони це під брендом "Укропу" видають, який пов'язаний безпосередньо з Геннадієм Корбаном. А оскільки депутатську недоторканність не скасовано, правоохоронні органи з цим нічого не можуть вдіяти. Тобто, у нас депутат може ось так поставити намет, "приліпити" (напис на наметі – Авт.) що це громадська приймальня, і з цим нічого не можна зробити. Це такий юридичний прийом, але він дійсно працює. Ще раз кажу, тут головне, щоб люди розуміли. Якщо мені, як жителю, не подобається, що на зеленій зоні поставили намет, тоді чому ви туди ходите дивитися концерти? Повинна ж бути якась самосвідомість.
— У процесі обговорення конституційної реформи йшлося про те, щоб зробити посаду губернатора виборною. Зараз про це навіть не згадують.
— Зараз йде мова про голову виконкому, про префект... Можна цю посаду називати по-різному: губернатор, голова виконкому, префект. Питання не в тому, як ця посада буде називатися. Питання в тому, які повноваження будуть у відповідного керівника? Тобто, наскільки він зможе керувати ситуацією? На сьогоднішній день повноваження голови ОДА дуже урізані. Людям не можна пояснити, що на якийсь процес голова ОДА вплинути не може. Ти голова, до тебе приходять (люди – Авт.), і ти повинен вирішити питання. Маєш ти на це повноваження, не маєш, нікого це не цікавить. Тому важливо, щоб була керованість. Тому що в тій ситуації, і в політичній, і в економічній, і у військовій, в якій знаходиться країна, рівень керованості (губернатором – Авт.) – неможливий.
— На носі місцеві вибори. Ви не боїтеся, що в місцеві ради можуть обиратися люди, на яких складно буде впливати?
— Я дуже спокійно на це дивлюся. Ми пройдемо місцеві вибори, оберемо місцеві ради. Будуть прийняті зміни до Конституції і з'являться виконкоми і префекти – будемо виходити з цієї ситуації. Будемо працювати над тим, щоб перемагати на цих виборах.
— Добровільне об'єднання громад. Якраз Ваша сфера відповідальності. Що зроблено по Чернігівській області?
— За площею Чернігівська область ділить з Дніпропетровською друге місце. Але, на відміну від Дніпропетровської області, у нас втричі менше населення. З часів розпаду СРСР у нас було близько 1,5 млн населення в області, а зараз – 1,032 млн. І далі тенденція до вимирання населення, на жаль. А соціальна інфраструктура (за кількістю – Авт.) – школи, медустанови, – як у Дніпропетровській області. Тобто, все фінансування держава виділяє з точки зору одного хворого і одного учня. Відповідно, ми маємо шалене недофінансування цих галузей. І ті резерви, які ми маємо в бюджеті (області – Авт.) ми витрачаємо, банально, на фінансування зарплат. Тобто, на розвиток у нас немає грошей. Адміністративно-територіальна реформа дуже важлива для Чернігівщини. Зараз в області – 22 райони. Є райони, де проживають 10-11 тис осіб. І всі, практично, пенсіонери, – на 90%. Тобто, вони нічого не генерують. Але там (у цьому районі – Авт.) є адміністрація, райрада, міліція, пожежна і т. д. Повна інфраструктура...
— Яку потрібно утримувати...
— Так. Але вони (жителі – Авт.) нічого не генерують (до ВВП області – Авт.). Навіщо такий район потрібен? Якщо у нас є малокомплектні школи, де 20 учнів і 25 викладачів. Яку якість освіти така школа може дати? Облрада починає її (вчителів – Авт.) скорочувати, з'являється маса депутатів, які кажуть: "Закриєте школу – загине село". У нас в області 560 сільрад. На облраді ми прийняли рішення про об'єднання: повинна бути 81 громада. Кабмін за своєю методологією (яку затвердили на засіданні в травні – Авт.) підтвердив нам і дав добро (на об'єднання – Авт.) тільки на 43 громади. Тобто, тільки 43 громади відповідають методології (правилам – Авт.), яку розробив Кабмін. Загалом, 81 ми подали, тільки 43 громади нам підтвердив Кабмін, і наступний крок – ми даємо зелене світло до об'єднання цим 43-м громадам. У них є бажання і розуміння. А решта громади нехай дивляться, що їм робити. Або ж допрацьовувати і укрупнюватися за методологією... Ще раз кажу – принцип добровільності присутній. Але ті, які об'єднаються, отримають іншу систему формування місцевих бюджетів. Ці 38 громад, які не потрапили (у методологію Кабміну – Авт.), залишаються на старій базі формування бюджетів. А в повноваженнях нових об'єднаних громад будуть самостійні рішення, на що витрачати зароблені гроші: 5 шкіл, чи ж одну, але з якісною освітою. Так само і щодо медустанов.
— Ось ті 38 громад, які не захотіли об'єднуватися...
— Вони не те, що не захотіли, вони просто не підпали під методологію Кабміну. Вони просто будуть економічно несамостійними. Тобто, не зможуть себе прогодувати.
— Керівники цих громад на Вас вже якось виходили?
— Керівники районів у цьому, практично, участі не брали. Точно так само, як я, голова ОДА, не розповідаю, як їм об'єднуватися. Це завдання сільрад та сільських громад – знайти рішення, як їм об'єднатися. Ми, зі свого боку, супроводимо цей проект. Тому що це об'єднання, далі повинен затвердити це об'єднання.
— Вам не здається, що Кабмін дуже швидко і жорстко нав'язує об'єднання?
— Він надто повільно це нав'язує.
— Повільно?
— Так. Ми повинні були зробити це давно – дуже багато часу витратили. Зараз ми знущаємося над бюджетною сферою. Люди в ОДА, в яку я прийшов, отримують зарплату в 1,4 тис грн плюс 50% надбавки. Це смішно. Давайте ми не будемо мучити ні себе, ні людей. Давайте оптимізуємо структуру (ОДА – Авт.) – люди повинні розуміти, за що вони працюють. У мене повинні бути якісь інструменти для стимулювання людей до роботи, а на сьогодні їх просто немає.
— Можна сказати, що після проведення реформи зарплати піднімуть?
— Звичайно. У Чернігівській області є Прилуцька тютюнова фабрика. "Укрнафта" у нас багато нафти видобуває. Тільки "Укрнафта" на сьогоднішній день має 600 млн грн бюджету. Наша область з цього ані копійки не має. Область страждає від того, що видобуваються ці вуглеводні. Ми (область – Авт.) повинні брати участь у відрахуваннях для того, щоб ми змогли розвивати область і ті території, на яких знаходяться ці підприємства.
— Коли Вас призначили головою ОДА, з ким першим зустрілися в адміністрації?
— Із секретарем (сміється – Авт.). Я тут виріс, навчався, працював і працюю. Щільно знаю всіх людей. Свого часу я був депутатом облради. В принципі, нічого нового не було. З нового, я не думав, що буде інертність управління в прийнятті рішень. Ви знаєте, я прийшов з бізнесу, і там швидкість прийняття і реагування зовсім інша. І це дуже сильно дратує.
— За парламентом не сумуєте?
— Ні, абсолютно.
— Тут спокійніше?
— У парламенті спокійніше – це 100%. Тут жива праця і є відчуття того, що твої рішення на щось впливають. У парламенті ти там голосуєш, там не голосуєш...Знаходишся у загальному якомусь процесі, але ти розмитий. Саме твоєї участі в цьому всьому не видно. А тут, все-таки, ті рішення, які ти приймаєш, вони більш практичні і реалістичні, скажімо так.
— А якщо так складеться, що Вам доведеться залишити свою посаду...
— Слухайте, це все реально, я не переймаюся з приводу посади і так далі...
— Добре, незабаром будуть місцеві вибори. Будете балотуватися?
— На місцеві вибори, безумовно, я швидше за все буду балотуватися до місцевої ради. І в облраду треба, звичайно ж, йти.