Головна новина минулого тижня – теракти в Парижі – домінувала практично у всіх засобах масової інформації. Не дивно, що Україна, а також багато інших питань, відійшли на другий план. Втім, всі світові ЗМІ в понеділок вийшли зі статтями та фотографіями з Маршу єдності в Парижі. На них президент України Петро Порошенко в першому ряду колони політиків, поряд з президентом Франції Франсуа Олландом, канцлером Німеччини Ангелою Меркель, прем'єром Великобританії Девідом Кемероном та іншими. Висловити свою солідарність приїхало з десяток світових лідерів, представники МЗС багатьох країн, Росію на заході представляв міністр закордонних справ Сергій Лавров, президент Путін від поїздки відмовився. Французька преса ніяк особливо не виділяла, ні представників України, ні Росії тільки згадуючи їх в перелік високих гостей, які приїхали на Марш.
Правда, потім з посиланням на прес-службу президента Франції з'явилися повідомлення, що Порошенко, Олланд і Меркель обговорили ситуацію в Україні. Про деталі розмови відомо небагато.
Можна здогадатися, що, крім іншого, йшлося про переговори в Казахстані, запланованих на 15 січня. У них, крім представників Росії та України, повинні взяти участь ще лідери Франції та Німеччини. Зараз більше питання – чи відбудуться вони нині – пише преса.
"Французьке і німецьке уряду вже заявили, що саміт відбудеться тільки якщо з'явиться перспектива прогресу, в той же час український президент Петро Порошенко заявив, що саміт буде мати місце "якщо ми зможемо узгодити спільний документ" до його початку", – пише впливове європейське видання European Voice в статті "Саміт з української кризи".
При цьому у Меркель трохи оптимізму щодо можливостей зняття санкцій з Росії найближчим часом – передає французька Le Figaro за результатами зустрічі канцлера з українським прем'єром Арсенієм Яценюком.
"У мене мало надії на цьому фронті – наводить видання слова канцлера. – Додаткові заходи були введені у відповідь на втручання в ситуацію на Сході України. Повне виконання Мінського протоколу – умова для того, щоб санкції були зняті".
Цікава деталь: напередодні зустрічі в Берліні стало відомо, що проросійські налаштовані хакери з України зламали сайти німецького уряду.
У той же час Європа продовжує активно підтримувати Україну фінансово – пише видання European Voice в статті "ЄС пропонує Україні 1, 81 млрд". Це вже третій пакет допомоги від Брюсселя, кажуть журналісти, додаючи, що вимоги до України зростають пропорційно.
"Два попередні пакети, загальною вартістю 1,61 млрд. євро були проведені без особливих труднощів, з останньою пропозицією – в 1 млрд. євро – яка була зроблена незабаром після російської анексії Криму від України і вибухом сепаратистського конфлікту на Сході України. Нова пропозиція, втім, більше і Україна може очікувати, що члени ЄС будуть більш жорсткими у своїх вимогах глибоких реформ. В даний час ЄС очікує від України виконання раніше взятих на себе зобов'язань перед тим, як надати їй останні 250 млн. євро з останнього пакету", – пише видання.
Однак зазначає, що ця сума – далеко не межа, і Україні потрібно набагато більше, на думку деяких експертів: "Американський фінансист Джордж Сорос, який більше 20 років активний у веденні бізнесу і філантропії в Східній Європі, вважає, що Україні потрібен план фінансової підтримки на 50 млрд. доларів (42,4 млрд. євро) і закликає ЄС прокинутися і зрозуміти, що він перебуває під ударом з боку Росії".
Інформаційна війна з Росією набирає обертів, це факт. Тому в ЄС все більше приділяють уваги питанням інформаційної безпеки – також пише EUObserver в статті "ЄС обмірковує відповідь російської інформаційній війні". Видання повідомляє, що за підтримки Нідерландського уряду Європейський фонд з підтримки демократії почав вивчати питання, як підтримати незалежні російськомовні ЗМІ. Обсяг гранту становить півмільйона євро, за словами джерел. Видання ілюструє російську пропаганду на прикладі трагедії з Боїнгом MH-17. "Докази свідчили, що підконтрольні Росії повстанці призвели до трагедії, використовуючи поставлені з Росії ракетні системи. Але російські державні медіа намагалися посіяти підозри на те, що це зробили українські повітряні сили, щоб спровокувати втручання Заходу в конфлікт", – пише видання.
І додає, що Латвія, яка головує зараз в ЄС, намагатиметься реанімувати проект створення російськомовного телебачення, яке має протистояти російській пропаганді в колишніх Радянських республіках. Це питання хочуть внести до порядку денного на засіданні міністрів закордонних справ ЄС 19 січня в Брюсселі.
"Вони (російські медіа – прим.) підживлюють антиєвропейські і антиамериканські настрої в Європі, зображуючи Росію як захисника християнських цінностей всупереч просуванню прав геїв і мультикультуралізму ЄС. Добре фінансовані російські журналісти, такі як RT, наймають великі імена, включаючи колишнього ведучого CNN Ларрі Кінга, і транслюють свої програми англійською, німецькою, французькою, іспанською та російською", – пише видання.
У Нідерландах набирає обертів питання можливостей запобігти катастрофі Боїнга на території України (17 липня минулого року), він суттєво б'є по іміджу уряду. Після того, як минулого тижня прозвучала інформація про необхідність ще навесні закрити повітряний простір над Україною – на адресу прем'єр-міністра Марка Рютте посипалися докори. Дві опозиційні партії CDA і D66 навіть ініціювали розгляд у парламенті, поставивши питання таким чином: чому Нідерландське уряд не попередило авіакомпанії про небезпеку? Весь тиждень цю тему обговорювали як ТБ, так і газети і радіо.
"Кабінет не попередив авіакомпанії про небезпеку польотів над Україною. За інформацією, яка на той момент була відома, Кабінет не прийшов до висновку про необхідність вжиття додаткових заходів. Українська влада відзначила, що повітряний простір на висоті більше, ніж 9, 75 кілометрів є безпечним", – пише нідерландське видання AD.nl у статті "Кабінет: згідно з українськими властями висота більше 10 кілометрів була безпечною".
Втім, багато хто з експертів вважають, що уряд повинен здогадатися про небезпеку, оскільки до цього терористи вже збивали українські військові літаки, хоч і на меншій висоті.
"На думку експерта в галузі авіації Йоріса Мелкерта з TU Delft, це очевидно, що уряд не виконав свій моральний обов'язок надання рекомендацій у повітряному просторі. "Україна була схильна применшувати ситуацію. Знаючи це, уряд повинен був робити більше. Очевидно, що система дала збій", – пише видання Volkskrant.
Огляд наданий "Сегодня.ua" неурядовою організацією "Promote Ukraine". Подібні огляди ми публікуватимемо щотижня, приводячи основні тези, які звучали в європейському інформаційному просторі по Україні. Основні джерела для огляду – видання Бельгії, Нідерландів та Франції.