Фото зі сторінки nrc.nl
"Кличко, який може представити трохи досягнень, крім яскравих виступів, зобов'язаний у своїй перемозі, головним чином, слабкостям опонента", – написало бельгійське онлайн-видання De Redactie, одне з небагатьох, що побачили досягнення у виступах Віталія Володимировича.
Преса активно писала про зустріч лідерів G20, що відбулася у вихідні в Анталії. На ній нагадаємо, крім інших були президент Росії Володимир Путін і президент США Барак Обама. Незважаючи на те, що головною темою була боротьба з тероризмом, сторони також говорили і про Україну – про це повідомляють міжнародні агентства.
На тлі цієї зустрічі пресу облетіла новина про те, що Росія готова піти на поступки в питанні держборгу України.
"Москва більше не вимагає, щоб Україна виплатила до кінця року 3 мільярди доларів боргу. Проте він (Путін) бажає, щоб український борг був гарантований США і ЄС", – пише нідерландське видання NRC Handelsblad у статті "Путін робить поблажки Києву в питанні боргів".
Видання зазначає, що реструктуризація, запропонована Путіним, передбачає, що Україна виплачує не три мільярди відразу до кінця року, а по одному мільярду протягом трьох років.
"Росія готова дати Україні більше часу, щоб погасити свої борги. Уряд у Москві вважає, що прийшов час для широкої коаліції проти Ісламської держави. Щоб завершити ізоляцію Росії, яка зараз стоїть на шляху до співпраці, Кремль готовий піти на поступки Україні", – пише видання.
Брюссельське видання Politico у статті "Атаки у Франції ставлять НАТО перед складним вибором" пише про те, що останні події вимагають більш рішучих дій Альянсу. Зокрема мова йде про застосування п'ятої статті НАТО, коли всі члени колективно відповідають на атаку на одного з членів. У той же час, для більш рішучої відповіді НАТО потребує співпраці з Росією, яка веде активні бойові дії в Сирії – пише видання і цитує експерта Іво Далдера, який був представником США при НАТО: "Деякі побоюються, що занадто активне співробітництво з Росією буде за рахунок України".
Ще однією темою стала багатостраждальна поправка до Трудового Кодексу, яка повинна гарантувати рівні права сексуальних меншин в Україні.
"Європейський союз наполягав на включенні анти-дискримінаційної норми для лесбіянок, геїв, бісексуалів, трансвеститів як на передумові для безвізового режиму з Україною", – пише брюссельський сайт EUObserver в статті "Україна надає рівні права на роботі геям, щоб порадувати Брюссель". Видання додає, що це рішення також було ухвалене в контексті бажання наблизитися до ЄС і зі страху перед Росією. "Краще мати гей-парад на Хрещатику (головна вулиця Києва), ніж російські танки в центрі української столиці", – цитує видання народного депутата від Блоку Петра Порошенка Юрія Луценка.
Тим часом, в Нідерландах набирає обертів кампанія щодо угоди про асоціацію в Україні. Нагадаємо, 6 квітня голландці на референдумі повинні визначитися, вони "за" чи "проти" співпраці з Україною. І хоча рішення не матиме зобов'язуючого характеру, уряд повинен на нього відреагувати. Влада виділила 2 млн євро для проведення дискусій з цього приводу.
"Ці гроші доступні як для тих, хто виступає проти угоди, так і для тих, хто за, але також можуть бути організовані "нейтральні події", – пише нідерландське видання NOS.
Огляд наданий "Сегодня.ua" неурядовою організацією "Promote Ukraine". Подібні огляди ми публікуємо щотижня, приводячи основні тези, які звучали в європейському інформаційному просторі по Україні. Основні джерела для огляду – видання Бельгії, Нідерландів та Франції.