Європейські ЗМІ пишуть про досягнення "перемир'я" в Парижі. Фото з сайту euobserver.com
Головною новиною про Україну в європейських ЗМІ минулого тижня стала зустрічі чотирьох лідерів "нормандської четвірки" – Ангели Меркель, Франсуа Олланда, Петра Порошенка і Володимира Путіна в Парижі. Правда статті з цього приводу у французьких ЗМІ були в більшій мірі зосереджені на Сирії. Таким чином, в засобах масової інформації конфлікт в Україні був відсунутий на другий план.
Наприклад, у статті Le Monde з приводу зустрічі слово "Україна" згадується тільки один раз, коли журналіст повідомляє причину зустрічі, але надалі увага зосереджена на розбіжності з приводу Сирії.
"Президент Росії, який не був у Парижі з червня 2014 року, отримав холодний душ від його французького колеги замість "ласкаво просимо, Володимире". На зустрічі два керівники держав обмінялися думками "з основних умов, висунутих Францією" для розгляду питання співпраці з Росією в Сирії", – описує зустріч газета. "Я закликаю президента Путіна до того, що атаки (Росії) повинні бути спрямовані тільки на Ісламська держава виключно не мати будь-яких інших цілей", – наводить слова Олланда Le Monde. Газета пише, що реакції Володимира Путіна не послідувало, і робить висновок про неможливість досягти угоди.
Брюссельський EUObserver все-таки більше зосередився на Україні, хоча і торкнувся сирійського питання. У статті "Паризькі переговори закінчуються російсько-українським перемир'ям" видання повідомляє: в даний час ясно, що реалізація Мінських домовленостей виходить за межі графіку т.к Україні потрібно 3 місяці, щоб підготувати законодавство, яке дозволить провести вибори на окупованих територіях.
"Збільшення терміну реалізації Мінських домовленостей ставить під питання санкції ЄС по Росії, які закінчуються в січні, але тільки якщо Мінськ буде виконаний" – повідомляє ЗМІ.
І також нагадує про дії Росії в Сирії, відзначаючи, що вони викликали спекуляції про можливе торзі Росії про скасування санкцій. "Захід в Парижі проходить після того, як Путін почав повітряні удари в Сирії, викликавши спекуляції, що він спробує торгуватися співпрацею в Сирії для ослаблення санкцій. Але зі свого боку Меркель заявила: "Ми не пов'язуємо питання Сирії з Мінськом. ці питання не пов'язані". Меркель і Олланд також скаржилися, що удари Росії б'ють по помірним, прозахідним повстанцям у Сирії", – повідомляє видання.
І також призводить досягнення за підсумками переговорів: "Інші рішення в Парижі передбачають обіцянки України і Росії відвести малокаліберна зброя, наприклад, міномети, протягом найближчих 41 днів, починаючи з суботи; розширення доступу до окупованих територій для ОБСЄ, міжнародної групи моніторингу; розгортання спостерігачів ОБСЄ; і нову операцію з розмінування". Видання також наводить коментарі експерта, який говорить, що обіцянкам Росії навряд чи можна довіряти.
У Le Monde вийшов репортаж з кордону між Україною та окупованими територіями під заголовком "На кордоні між двома Українами: блокада і контрабанда".
"Зруйновані мости в Луганську і пробки на в'їзді в Донецьк є результатом блокади, введеної Києвом проти сепаратистських регіонів. За останні місяці законодавство стало більш суворим, кожен день доступ до регіонів стає все більш і більш складним. Починаючи з середини червня лише авторизовані вантажівки можуть поставляти елементарні продукти і ліки в гуманітарних конвоях. Люди переходять лінію фронту пішки або на авто, вони можуть мати 50 кілограмів товарів, крім алкоголю, сигарет та інших речей, які можна використовувати у військових цілях", – повідомляє газета.
Журналіст голландської газети De Trouw вирушив до Києва, щоб поговорити з людьми про їхнє ставлення до ініціативи GeenPeil в Нідерландах, що зібрала понад 400 000 підписів для проведення референдуму з ратифікації угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Журналіст поспілкувався на цю тему зі студентами університету Шевченка. "Я читав в інтернеті про референдум і був в шоці. Більш 400 000 підписів – це неймовірно багато", – реагує студент юридичного факультету Владислав Ячменов", – повідомляє газета у статті "Референдум корисний для України". Газета нагадує, що багато хто із студентів взяли участь у демонстраціях на Майдані. "Які інші докази потрібні, що ми хочемо в Європу", – задається питанням інший студент. Далі автор описує українські реалії, описуючи, що люди мають дуже низьку зарплату, щоб отримати візу в ЄС і сподіваються на безвізовий режим. Йдеться про високий рівень корупції в Україні та відсутності перспектив для молодих людей. При цьому журналіст цитує слова студента, який вважає, що в підсумку референдум піде на користь Україні: голландці нарешті зрозуміють, що це – не Росія.
Огляд наданий "Сегодня.ua" неурядовою організацією "Promote Ukraine". Подібні огляди ми публікуємо щотижня, приводячи основні тези, які звучали в європейському інформаційному просторі по Україні. Основні джерела для огляду – видання Бельгії, Нідерландів та Франції.