/ Фото: AFP
Визнання офіційною владою Ірану в тому, що український Boeing збитий силами протиповітряної оборони Корпусу вартових ісламської революції, і готовність виплатити компенсацію сім'ям жертв авіакатастрофи істотно полегшило Україні, Канаді та іншим зацікавленим сторонам завдання з доведення провини Тегерана. Буквально за лічені дні світовій спільноті вдалося зробити те, чого вона не може зробити вже п'ять років щодо іншого схожого злочину – авіакатастрофи малайзійського Boeing над Донбасом. У ці дні родини жертв злочину Кремля, очевидно, проводять паралелі. Але чи дочекається світ визнання провини від Володимира Путіна?
МН17. Винні названі, провина не визнана
Нагадаємо, найбільша на пострадянському просторі авіакатастрофа сталася 17 липня 2014 року. Літак Boeing-777, рейс МН17, був збитий в районі окупованого Тореза пострілом з ЗРК "Бук", який значиться у складі 53-ї ракетної бригади (Курськ, РФ). Загинули всі 298 пасажирів і членів екіпажу, хто перебував на борту. У травні 2018 року Міжнародна слідча група підтвердила, що літак був збитий з російського "Бука". Тоді ж Нідерланди і Австралія офіційно звинуватили Росію в катастрофі. У червні 2019-го прокуратура Нідерландів висунула звинувачення проти чотирьох осіб, обвинувачених в причетності до злочину. Троє з них – т.зв. "Міністр оборони ДНР" Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал-майор Сергій Дубинський, полковник Олег Пулатов є громадянами Росії. Четвертий обвинувачуваний, Леонід Харченко, громадянин України. Розглядати справу про катастрофу малайзійського Boeing Окружний суд Гааги почне 9 березня нинішнього 2020 року.
Впродовж усіх цих років представники різних держав і міжнародних структур вимагали від Росії визнати свою провину. Так, наприклад, в п'яту річницю трагедії Високий представник ЄС від імені всього Євросоюзу закликав Росію "взяти на себе відповідальність і співпрацювати зі слідством".
Однак Москва весь цей час займала незмінну позицію, заперечуючи свою провину. Навіть у відповідь на оприлюднення Міжнародною слідчою групою безперечних доказів причетності Росії до катастрофи МЗС РФ заявила, що висновки слідчих є "сумнівними", а докази "підігнаними під одну версію".
При цьому в закритому режимі Москва розпочала консультації з Нідерландами та Австралією щодо збитого Boeing.
"Навіть Іран виглядає краще за Росію"
Катастрофа українського літака в Ірані, зважаючи на певну схожість, викликала прямі паралелі з трагедією 2014 року. І, в першу чергу, в контексті відповідальності винних.
"Потрібно сказати, що Іран в цій ситуації вчинив нормально. Якщо, звичайно, взагалі можна застосувати тут це слово. Так, вони притримали на кілька днів інформацію. Але при цьому не чинили перешкод приїзду українських і закордонних експертів, здійснили певне сприяння. Тобто навіть з цього питання іранська влада показали себе краще за росіян. Навіть іранці – хоча у світової спільноти чимало питань до іранського режиму", – каже політолог, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
За його словами, в практиці подібних авіакатастроф, як правило, держава, з вини якої катастрофа сталася, намагається де-факто або де-юре визнати свою провину. Виплачує компенсації, робить кадрові "жести", просить вибачення у родичів загиблих. Так свого часу зробила українська влада після катастрофи Ту-154 над Чорним морем. Так само чинить сьогодні Іран.
"Єдиний приклад за останній час, який йде врозріз з цією практикою, – це Росія. Яка, незважаючи на наявність дуже аргументованих доказів, що саме з російського "Бука" російським бойовим розрахунком зроблений постріл по малайзійському Boeing, вперто не визнає цього факту. Я думаю, що сьогодні, коли вже є висновки слідчої групи, коли міжнародне співтовариство і політично, і юридично прийшло до розуміння, що винна Росія, не визнавати цього факту – це надзвичайний цинізм", – говорить експерт.
Європа проводить паралелі
Але чи спонукає приклад іранської влади (яка визнала провину за збитий літак, в тому числі, не без тиску міжнародного співтовариства) Європу більш жорстко вимагати аналогічних дій від влади російської?
Олександр Мусієнко вважає, що іранський приклад може сколихнути європейську спільноту.
"Я аналізував деякі європейські ЗМІ і в статтях про катастрофу в Ірані побачив згадки про катастрофу МН17. В контексті саме того, що Росія, на відміну від Ірану, не визнає свою провину. Тобто трагедія в Ірані послужила своєрідним нагадуванням Європі про ту трагедію. Думаю, що зараз це має кілька сколихнути європейську спільноту. До судового засідання в березні Європа підійде, пам'ятаючи про те, як вчинив сьогодні Іран і як вчинила останні п'ять років Росія. І думаю, аналогії Ірану з Росією простежуватимуться і надалі", – зазначає експерт.
У свою чергу, політолог Володимир Фесенко вважає, що аналогії в Європі проводити, звичайно, будуть, так само, як і вимагати від Росії визнання відповідальності. Однак ця тема не лунатиме настільки акцентовано, як ще кілька років тому.
"Паралелі, звичайно, можуть бути – і в ЗМІ, і з вуст деяких європейських політиків. Які на тлі інформації про іранську катастрофу знову порушать питання про те, що і Росія також має визнати свою провину за збитий над Донбасом Boeing. Але це не буде мейнстрімом, провідною лінією. Ми ж бачимо зараз, що тактика Європи щодо Росії змінилася. Зараз це тактика зняття напруги – краще переговори, ніж конфлікт", – каже Володимир Фесенко.
За словами політолога, складно очікувати підвищення уваги до теми катастрофи Boeing над Донбасом і від європейської громадськості.
"По-перше, я не думаю, що зараз для громадськості в Європі ця ситуація щодо збитого в Тегерані літака є гострою темою. Може, це цинічно звучить, але біль, емоції проявляються тільки тоді, коли страждають свої громадяни. А серед загиблих європейців не багато. А по-друге, ще один момент – суто психологічний. Виникла така трагедія, емоційна ситуація – тоді на неї реагують. Але після п'яти років, коли емоції вщухли, звичайно, складно очікувати реакції".
Проте Володимир Фесенко також вважає, що в ході суду, який почнеться через півтора місяці, паралелі між катастрофами будуть порушені.
"Ось тоді це точно лунатиме, і тоді порівнюватимуть позицію Тегерана і Москви і вимагатимуть від останньої визнання своєї провини", – говорить експерт.
Росія не визнає. Але шляхи відступу готує
Втім, шансів на те, що Путін навіть під тиском незаперечних фактів і міжнародної думки візьме приклад Хаменеї, дуже мало, вважають експерти.
"На даний момент я сумніваюся, що Росія визнає свою провину. Хоча, коли факти і докази почнуть "тиснути" – а переконливих доказів зібрано достатньо багато, – Москві тактично може бути вигідно визнати свою провину. Наприклад, для примирення із Заходом. Тоді можливо заяву про ненавмисний ударі, покарання якихось стрілочників. Але не потрібно забувати важливий момент: визнавши свою провину, Росія тим самим визнає свою присутність на Донбасі. З цієї причини саме таке визнання малоймовірн ", – каже Володимир Фесенко.
При цьому Москва на всякий випадок все ж готує шляхи для такого визнання.
"Якщо раптом так складатимуться обставини, що для примирення із Заходом потрібен буде жест, думаю, Кремль запропонує якісь форми, які можуть задовольнити Захід і сім'ї постраждалих. Наприклад, що винна війна, добровольці, що Росія ні до чого. І, до речі, в цьому контексті я б звернув увагу на слова Путіна на підсумковій пресконференції в кінці минулого року. У відповідь на питання українського журналіста, як на Донбасі виявилася російська зброя, Путін заявив, що, можливо, вони (т.зв. "ДНР" і "ЛНР") отримали її від держав, які симпатизують їм. Тобто десь купили або просто отримали. Загалом, акцентував, що це вже зброя не іноземна, тобто російська, а та що сепаратистів. Теоретично в такій логіці (якщо її обере Путін) може розгортатися й історія з буком і збитим з нього малайзійським Boeing. І, можливо, така відповідь за певних обставин влаштує Захід", – зазначає Володимир Фесенко.