Фото: архів
Голосування за конституційні зміни, які закріплюють курс України на Євросоюз і НАТО, може виявитися дуже непростим.
Про це в коментарі сайту "Сьогодні" заявили професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань та голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
На думку Гараня, для "постмайданних" партій буде складно голосувати за цей проект, адже, з одного боку, підтримка прагнення України в ЄС відповідає їхнім програмам, з іншого – змушує "заробляти" бали своєму опоненту в майбутній передвиборчій гонці.
"Курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію є в програмах основних партій, які представлені в парламенті. Звичайно, крім опозиції. Тому логічно, що вони будуть "за". Але в той же час вони критикують президента Порошенка і шукають будь-яку можливість для такої критики. Тому, коли Порошенко вносить такий проект конституційних змін щодо курсу на ЄС і НАТО, це ставить їх в досить незручне становище – вони, начебто, повинні схвалювати цей проект, але при цьому можуть не хотіти підтримувати Порошенка, щоб не дати йому додаткові бали перед виборами. Це голосування буде, як лакмусовий папір, і покаже, хто є хто", – вважає професор політології Києво-Могилянської академії.
На думку Володимира Фесенка, восени депутати проголосують "за" без проблем, а взимку на результат може вплинути передвиборчий процес.
"У першому читанні більшість буде, а ось чи буде 300 голосів – це питання відкрите. Передвиборча кон'юнктура дуже сильно впливатиме на результати. Зараз президент ставить" пастки ". Якщо якась політична сила, лідер якої братиме участь у президентських виборах, не підтримає закріплення курсу на євроатлантичну інтеграцію, їх звинуватять у тому, що вони проти європейської інтеграції або членства в НАТО і грають в інтересах Росії", – додає політолог.
Такої ж думки дотримується і Олексій Гарань.
"Зміни до Конституції України передбачають два голосування, тому я думаю, що 226 голосів будуть набрані без особливих зусиль. А ось потім, на наступній сесії, яка почнеться вже після Нового року, в розпал передвиборчої кампанії, потрібно буде голосувати вже двома третинами (складу парламенту, не менше 300 голосів. – Ред). Там може бути складніше. Але, знову-таки, якщо "постмайданні" партії не проголосують за це, вони знову перед виборами опиняться в доволі складному становищі, адже будуть суперечити своїм програмам", – каже політолог.
На думку політологів, з боку президента бажання "просунути" цей законопроект зараз – це дуже сильний і жорсткий передвиборчий хід. А ось іншим політичним силам доведеться пошукати компроміси, щоб заробити собі очки, але при цьому не привести до перемоги свого опонента.
"Вибори – це дуже жорсткий, але керований конфлікт. А на війні, як на війні. Проти президента теж жорстко грають, тому з боку Порошенка – це дуже сильний хід", – коментує Фесенко.
Така ж ситуація буде і зі скасуванням договору про дружбу з Росією. У ситуації з цим питанням політичні сили вестимуть себе аналогічно.
Нагадаємо, стало відомо, які завдання стоятимуть перед ВРУ в новому політсезоні. У прес-службі ВР кажуть, що зараз у комітетах лежить 3244 законопроекти. За словами спікера Ради Андрія Парубія, почати нардепам потрібно з голосувань за Виборчий кодекс і оновлення складу Центрвиборчкому.