Фото: AFP
Європарламент у середу ухвалив резолюцію, в якій запропонував новий формат співпраці ЄС з Україною, Молдовою і Грузією. "Сегодня" проаналізувала документ і виділила головні рекомендації євродепутатів.
Роумінг і поліція
У документі, який підтримали 519 з 750 євродепутатів, зазначається, що за останні два роки наша країна домоглася значних результатів і провела низку успішних реформ. Щоб прискорити подальший розвиток України, в ЄС хочуть затвердити чіткі критерії майбутньої співпраці вже наступного тижня на саміті "Східного партнерства" в Брюсселі. Пропонується розробити формат "Східне партнерство +", який дозволить нам, поряд з Грузією і Молдовою, приєднатися в майбутньому до митного та енергетичного союзу ЄС, а також Шенгенської зони. Крім цього, для нашої країни можуть скасувати роумінг для мобільного зв'язку в Європі.
У Брюсселі пропонують також продовжити міжнародний тиск на РФ до повного вирішення конфлікту на сході України, Абхазії, Південної Осетії і в Придністров'ї. Зокрема, резолюція має на увазі створення збройної поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі.
Фонд
У резолюції також йдеться про створення цільового фонду для України. Головне його завдання – залучення приватних і державних європейських інвестицій в соціальну і економічну інфраструктуру нашої країни. Втім, Йоханнес Хан, єврокомісар з питань розширення і політики добросусідства, прохолодно поставився до подібної ініціативи. За його словами, нашій країні потрібні не нові плани допомоги, а зміна бізнес-клімату. Його побоювання, за словами старшого наукового співробітника Центру "Нова Європа" Леоніда Літри, виправдані.
Політолог зазначає, що в України на практиці є проблеми з освоєнням і використанням європейської допомоги.
"Нещодавно віце-прем'єр з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе говорила, що Україна втратила багатомільйонний грант ЄС на обладнання пунктів пропуску на кордоні. Він був відкритий з 2007 року, і за 10 років Україна так нічого і не зробила. З Фонду енергоефективності виділили 22 млн євро, і ні копійки з цих грошей Україна не використовувала. Є проблема і з третім траншем макрофінансової допомоги ЄС на 600 млн євро. Україна не виконала умови для його отримання, а терміни закінчуються через два тижні: скасування мораторію на експорт лісу-кругляка і робота фонду енергоефективності. Україна ризикує втратити ці гроші. Ось чому всередині ЄС з'являються дебати, чи варто інвестувати в Україну", – розповів нам політолог.
На терміни вплине політстабільність
На думку політолога Володимира Фесенка, поки не можна говорити про якісь конкретні терміни реалізації прийнятої резолюції.
"По-перше, це залежить від ситуації в самому Євросоюзі – чи не буде там внутрішніх криз, яка ситуація буде з фінансами і чи буде готовність ЄС зближуватися з Україною, Грузією і Молдовою. Поки така готовність є, – пояснює експерт. – По-друге, швидкість реалізації закладених до документа цілей залежить від ступеня прогресу в цих країнах. Зробити точний прогноз, що це зажадає декількох років, не можна. Наприклад, багато що залежить від того, як у нас розвиватиметься ситуація після президентських виборів, які відбудуться 2019 року, чи залишиться Україна на шляху реформ, наскільки ми будемо політично стабільні. Знову ж, вплинуть на це успіхи в боротьбі з корупцією. До цього питання – підвищена увага наших партнерів".
Крім того, Фесенко вважає, що на швидкість створення спецфонду вплине розмір держави: "У випадку з Молдовою і Грузією це одні кошти, в нашому – зовсім інші. Ми, в силу наших масштабів, вимагаємо великих ресурсів".