Йоханнес Хан. Фото: AFP
Євросоюз відкритий для обговорення потенційних побоювань Росії у зв'язку з європейською інтеграцією України, але виключає можливість перегляду угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі (ЗВТ) між ЄС і Україною, заявив комісар ЄС з політики сусідства та переговорів про розширення Йоханнес Хан.
"Двостороння угода про зону вільної торгівлі між ЄС і Україною не нав'язує Києву помилкового вибору. Ті, хто говорить про такий вибір, швидше за все, переслідують свої власні цілі", – зазначив він, коментуючи в середу складену фондом Бертельсмана доповідь про економічні перспективи України.
У доповіді, наприклад, передбачається, що хоча б часткове відновлення торговельних зв'язків України з Росією та Євразійським економічним союзом внесло б важливий внесок у відновлення української економіки.
Європейський комісар згоден з авторами доповіді, які не бачать принципової несумісності між пільговим режимом торгівлі України з Росією та угодою про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.
"Євросоюз не прагне і ніколи не прагнув мати ексклюзивні економічні відносини з Україною, – запевнив він. – Наближення до стандартів ЄС не завадить Україні торгувати з Росією, тому що сам ЄС є найбільшим торговим партнером Росії".
"Угода (про асоціацію і зону вільної торгівлі – ред.) допоможе Україні наблизитися до передових норм і стандартів ЄС, як це зробила 20 років тому Польща, і в кінцевому підсумку – підвищити конкурентоспроможність і залучити прямі іноземні інвестиції", – зазначив Й. Хан, нагадавши, що 20 років тому ВВП на душу населення в Польщі та в Україні був приблизно однаковий, а в даний час за цим показником Польща випереджає Україну утричі.
"Європейський Союз активний і відкритий в обговоренні потенційних побоювань Росії, – продовжив європейський комісар. – Ми переконані, що будь-яку обґрунтовану заклопотаність Росії можна вже зараз зняти завдяки гнучким рамкам угоди в її нинішньому вигляді. Але не може бути мови про перегляд угоди, яку вже ратифікували багато членів ЄС".
Й. Хан нагадав, що зміни, розпочаті 20 років тому у Польщі, вимагають твердої політичної волі, жорсткого вибору і єдності політичних партій, уряду і парламенту. ЄС розраховує, що уряд України налаштований на реформи, більшість у Раді скористаються моментом, проявлять сміливість і лідерство, долаючи опір суспільства болючим, але необхідним змінам.
Він повідомив, що за період після київського Майдану ЄС надав Україні близько 6 млрд євро у вигляді макроекономічної підтримки, грантів і допомоги через міжнародні фінансові інститути. Більша частина цього фінансування пов'язана із зобов'язаннями проведення реформ.
ЄС і Україна погодили 10 пріоритетних напрямів реформ, на які буде спрямовано фінансування. Це реформи Конституції та виборчого законодавства, боротьба проти корупції, судова реформа, реформа державного управління, зменшення державного втручання в економіку, реформа системи держзамовлення, податкова реформа, аудит, реформа енергетичної галузі.
ЄС направив у Київ експертів, щоб допомогти у виробленні нових законодавчих норм, у боротьбі з корупцією, реформування енергетичного сектору, підтримки малого і середнього бізнесу.
"Лакмусовим папірцем у боротьбі проти корупції буде державне замовлення та приватизація держпідприємств", – підкреслив комісар ЄС, особливо відмітивши відкритість і прозорість доступу до держзамовлення. За його словами, важливим завданням буде змінити баланс в українській економіці від нинішньої залежності від купки олігархів до переваги малого і середнього бізнесу.
Завдання ЄС, за словами Й. Хана, "довести неправоту тих, хто бачить Україну нездатною до змін, приреченою на корупцію і засилля олігархії". "ЄС повною мірою відіграє свою роль, але Україна повинна докласти і власні безпрецедентні зусилля", – підкреслив він.