/ Фото: Getty Images
Україна разом з партнерами планує використовувати засідання Ради Безпеки ООН 16 липня, яке скликане Росією, щоб нагадати про п'яту річницю знищення Росією рейсу MH17, про долю військовополонених українських моряків, про ескалацію на Донбасі і нещодавній розстріл військових медиків.
Про це заявив постійний представник України при ООН Володимир Єльченко, – пише Укрінформ.
"У нас є чіткий план, згідно з яким члени Ради Безпеки, які нас підтримують – насамперед, західні партнери – як і наша делегація, яка буде виступати останньою, використовують факт проведення засідання, щоб сказати Росії про все інше", – зазначив він.
Український дипломат додав, що сам факт прагнення Росії обговорити "мовне питання" на Радбезі ООН за п'ять днів до парламентських виборів в Україні є втручанням у виборчий процес і частиною гібридної війни.
"За задумом росіян, це має бути "One man show" (англ." Шоу одного актора "- ред.), де пан Небензя буде розповідати на екран російського телебачення, як в Україні знущаються над російською мовою ... Але це можливість для інших членів Ради Безпеки виступити з позицією з інших питань", – зазначив він.
На питання, чому не вдається зірвати засідання, як це було зроблено у травні, Єльченко пояснив, що важко заборонити державі-члену ООН, тим паче постійному члену Ради Безпеки, ініціювати засідання, і тому було ухвалено рішення разом використовувати його для обговорення тем, неприємних для Росії.
Дипломат визнав, що Німеччина і Франція не захотіли зривати ініційоване Росією засідання вдруге, знову йти на конфронтацію з РФ, щоб "не псувати той настрій, який, можливо, почав трохи позитивно складатися післязустрічі зовнішньополітичних радників в нормандському форматі".
Відзначимо, що тодішній президент Петро Порошенко, підписавши закон про українську мову, нагадав, що Київ не збирався враховувати думку Москви з мовних питань в Україні.
25 квітня Верховна Рада ухвалила закон № 5670-д про українську мову. Документ регулює порядок застосування української мови як державної в публічних сферах суспільного життя, окрім сфер приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Читайте детальніше, що потрібно знати про "мовний" закон.
Як повідомлялося, Рада зобов'язала ЗМІ, органи влади і компанії мати українську версію сайтів. Українська версія не має бути менша за обсягом і змістом, ніж сторінка іноземною мовою.